Володимир Лис народився у Луцьку. Журналіст, драматург, прозаїк – така творча еволюція Володимира Лиса. Журналістиці він віддав чимало років у різних виданнях, нині редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь» (м. Луцьк).
У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо.
Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Основні твори:
«Айстри на зрубі» (Радянський письменник, 1991);
«Романа» ( «Підручники і посібники», 2001, «Кальварія», 2003);
«Маска» («Людина в п’ятьох масках») (Кальварія, 2002);
«Продавець долі» («Підручники і посібники», 2002);
«Суддя» (Факт, 2005);
«Камінь посеред саду» (Твердиня, 2006).
Відзнаки:
Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»).
Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003 рр.).
Лауреат Першої Премії І-го Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп'єси «Відродимо забутий жанр» (2007 р.).
Почуто від автора:
«Література – це сенс мого життя, можливість висловитися про цей світ. Працюючи все життя в журналістиці поруч з літературою, не завжди вдавалось писати ті матеріали, які хотілося.
У літературі є можливість завжди буди чесним, висловлювати свої думки. Дуже гарно про це сказав Фолкнер: «Єдине достойне зображення в літературі – порухи людської душі», до цього можна додати: і боріння людського серця…»
