«Красиві двадцятилітні» – автопортрет культового польського письменника 50-60-х років Марека Гласка на тлі комуністичної Польщі й не набагато розумнішої Франції, упокореної Німеччини і войовничого Ізраїлю, а також ідеологічного тиску і богемних розваг, міліцейського шантажу і нічних ресторанів, психіатричних клінік, в'язниць і борделів. Написана «дивною мішаниною жаргону, урядових повідомлень, лексики вулиці й партійних зборів», ця пародія на автобіографію – попри весь її художній вимисел – є одним із найправдивіших літературних відображень найбрехливішої епохи в історії Східної Європи і найвідомішою книжкою автора, яка дотепер продовжує здобувати собі численних прихильників у всьому світі.
Загострене й критичне сприйняття дійсності, трагічне тут переплітаються з комічним, іронія межує з вразливістю. Марек Гласко уникає пафосу, не агітує за свою правду: він збирає картину світу із правдивих моментів, залишаючи право робити висновки читачеві.
Роман «Красиві двадцятилітні» вийшов 1966 року у Парижі як один із томів бібліотеки «Культури». У Польщі був опублікований лише 1988 року, та й те – з цензурними купюрами. Українською роман видається вперше.