Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття

Захопливе видання, яке змінить ваші уявлення про аутизм.

Сорок років тому вчені та лікарі фіксували лише 4–5 випадків аутистичного розладу на 10 тисяч дітей. Відтоді показники стрімко зросли, і вже в 2018 році цей стан діагностували в кожної 59-ї дитини. Але що таке аутизм? Люди з цим розладом приречені на самотність, чи це генії з унікальним складом розуму? І що відбувається в їхньому мозку? У цій книжці науковий журналіст Стів Сільберман розповідає історію аутизму, дивовижні факти з життя «людей дощу» та їхні фантастичні досягнення.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА ЩО ПРИХОВУЄ АУТИЗМ. МАЙБУТНЄ НЕЙРОРІЗНОМАНІТТЯ.
Для широкого кола читачів, всіх, хто цікавиться аутизмом і тим, як влаштовано людський мозок.

ЧИ ВАРТО КУПУВАТИ ЦЮ КНИГУ?
Автор описує сотні історій про дітей і дорослих з аутистичним розладом, щоб спільство нарешті перестало дискримінувати, а приєдналося до нового руху — за нейрорізноманіття.

ПРО АВТОРА
Стів Сільберман - американський автор, понад двадцять років пише на наукові теми для журналу Wired. Його статті були опубліковані в New York Times, New Yorker, Financial Times, Boston Globe та інших ресурсах.

ВІДГУКИ ПРО КНИГУ ЩО ПРИХОВУЄ АУТИЗМ. МАЙБУТНЄ НЕЙРОРІЗНОМАНІТТЯ.
Сільберман переглядає історію лікування аутизму від жахливого звинувачення батьків до сучасного руху з позитивного нейрорізноманіття. Якщо цікавитеся психологією — ця книжка для вас. — Темпл Ґрандін, авторка видань «Мислення в картинках» і «Аутистичний розум»
«Що приховує аутизм» — масштабна і глибока історія, подана з надзвичайним співчуттям і чуйністю. Це захопливе видання змінить ваші уявлення про аутизм.. — Олівер Сакс, невролог, автор книжок «Пробудження» та «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»
Обов’язково читати всім батькам, учителям, терапевтам і людям, які хочуть дізнатися більше про аутизм. — Parents

НАЙКРАЩІ ЦИТАТИ КНИЖКИ
Чому важливо розглядати аутизм як спектр розладів

Модель аутизму як спектр розладів розробила мати аутистичної дитини, британська психологиня Лорна Вінґ. Вінґ добре розуміла, які проблеми виникають у сім’ях тих дітей, яким відмовили у встановленні діагнозу «аутизм» за його визначенням. Спростувавши концепцію Каннера про аутизм як рідкісний, неминуче руйнівний і монолітний розлад, вона вперше за всю історію відкрила для десятків тисяч дітей, підлітків і дорослих можливість отримати доступ до навчальних закладів і соціальних послуг, яких вони заслуговують.

Про «синдром Кремнієвої долини»

Культура Кремнієвої долини почала адаптуватися до присутності великої кількості людей з аутистичними рисами ще до того, як винайшли термін «синдром Асперґера». У 1984 році психотерапевтка Джин Голлендс написала популярну книжку практичних рекомендацій під назвою «Синдром Кремнієвої долини» про підтримку так званих «високотехнологічних стосунків». Вона описала особливий тип надзвичайно цілеспрямованих чоловіків з «науково-технічним» нахилом, які люблять вовтузитися з машинами, погано розпізнають емоційні сигнали, мають мало або взагалі не мають близьких друзів за межами професійного кола, дотримуються лише логічного і буквального підходу до життя, а також намагаються вирішувати проблеми, пов’язані з близькими стосунками, виконуючи «пошук даних». У книжці не було жодної згадки про аутизм, проте через десять років Голленд могла б замінити вираз «синдром Кремнієвої долини» терміном «синдром Асперґера», не зачіпаючи більше жодного слова в книжці.