Агата Крісті – одна з найбільш публікованих авторів всіх часів і народів. Детективи Агати Крісті видані багатомільярдними тиражами і перекладені сотнею мов. Її перу належить найбільш затребувана в світі п'єса – «Мишоловка», яка щодня йде в театрах Лондона з 1952 року.
Біографія
Народилася майбутня «королева детективної прози» восени 1890 р. в курортному містечку графства Девон в родині багатих американських переселенців. Дівоче прізвище письменниці – Міллер. Вона була наймолодшою дитиною в сім'ї та мала старших сестру і брата. Навчалася вдома, в програму навчання входила музика, яку Агата обожнювала, але співачкою не стала через страх перед сценою. У 24 роки закохалася та вийшла заміж за полковника Арчибальда Крісті, чиїм прізвищем згодом підписувала книги. Народила доньку Розалінду, але через 14 років шлюб розпався по вині чоловіка. У 40 років стала дружиною археолога Макса Маллоуена, якому на той момент було 25. Шлюб виявився щасливим і міцним.
Творчість
Відомій англійці належить до 200 творінь. Найбільш популярними вважаються детективні романи Агати Крісті, яких у письменниці не менше 60. Перший з них називався «Загадкова пригода в Стайлзі» і був створений в 1916 році, але опублікований тільки через 4 роки, так як жодне видавництво не приймало рукопис. Однак після виходу в світ книга мала успіх і зробила ім'я автора відомим. Саме тут вперше з'явилися популярні персонажі – розумний і спостережливий бельгійський детектив Еркюль Пуаро і невдачливий і забавний англієць капітан Гастінгс. Публіці вони настільки полюбилися, що письменниці довелося включити їх і в інші книги («Експрес на Плимут», «Убивство на полі для гольфу», «Велика четвірка», «Загадка Ендхауза» і інші.). Зрештою Пуаро неабияк набрид авторці, але вбити популярного героя вона так і не змогла. Авторською улюбленицею стала міс Марпл – немолода, але розумна англійська леді, яка вперше з'явилася в оповіданні «Вечірній клуб "Вiвторок"», що вийшло в 1927 році. Прототипом героїні стала рідна бабуся письменниці. За зізнанням автора, сюжети всіх книг Агати Крісті приходили їй в голову спонтанно: за обідом, під час в'язання або спілкування з друзями. Вона їх ретельно обмірковувала, і до моменту написання, фабула була повністю готова. В її книгах немає сцен насильства, грубості і бруду. Зате нерідко піднімаються соціальні проблеми, зокрема, питання, пов'язані з недосконалістю правосуддя. А улюбленим творінням письменниці стали «Десять негренят», сюжетом яких вона пишалася.
