Альбер Камю — французький письменник і філософ, представник екзистенціалізму, отримав загальне ім'я за життя «Совість Заходу». Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року.
Біографія
Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року у франкоалжирській сім'ї в Алжирі, на фермі «Сан-Поль» біля містечка Мондові. В 1918 Альбер став відвідувати початкову школу, яку закінчив з відзнакою в 1923 році. В ліцеї Альбер глибоко познайомився із французькою культурою, багато читав. Почав серйозно займатися футболом. Пізніше за станом здоров'я йому було відмовлено у післядипломному навчанні, з тієї ж причини він не був призваний до армії. У 1932—1937 роках Альбер Камю навчався в Алжирському університеті.
Професія та творчість
Розпочав роботу над повістю «Щаслива смерть». У цей же час Камю входив у проблематику екзистенціалізму: у 1935 році вивчав твори С. К'єркегора, Л. Шестова, М. Хайдеггера, К. Ясперса. У 1936—1937 роках познайомився з ідеями абсурдності існування А. Мальро.
На старших курсах університету захопився соціалістичними ідеями. Навесні 1935 року вступив у Французьку комуністичну партію, солідаризуючись з повстанням 1934 року в Астурії. У місцевому осередку Французької компартії перебував більше року, поки його не виключили через зв'язки з Алжирською народною партією, звинувативши в «троцькизмі».
У 1936 році створив самодіяльний «Театр праці», перейменований 1937 року в «Театр команди». Організував, зокрема, постановку «Братів Карамазових» за Достоєвським, грав Івана Карамазова. У 1936—1937 роках подорожував Францією, Італією та країнами Центральної Європи. У 1937 році вийшла у світ перша збірка есеїстики «Виворот і обличчя».
Після закінчення університету Камю деякий час очолював Алжирський будинок культури, в 1938 році був редактором журналу «Побережжя», потім ліворадикальних опозиційних газет «Альже репюблікен» та «Суар репюблікен». На сторінках цих видань Камю на той час виступав за проведення соціально-орієнтованої політики та покращення становища арабського населення Алжиру. Обидві газети були закриті військовою цензурою після початку Другої світової війни. У ці роки Камю пише в основному есе та публіцистичні матеріали. У 1938 році видано книгу «Шлюбне поєднання». У січні 1939 року написано перший варіант п'єси «Калігула».
