Еріх Марія Ремарк ( 22 червня1898, Оснабрюк — 25 вересня 1970, Локарно) — видатний німецький письменник XX століття, представник втраченого покоління.
Його роман «На Західному фронті без змін» входить у велику трійку романів «втраченого покоління», виданих у 1929 році, поряд з роботами «Прощавай, зброю!» Ернеста Хемінгуея і «Смерть героя» Річарда Олдінгтона. У 1929 році вийшов у світ роман «На Західному фронті без змін», що описує жорстокість війни з точки зору 20-річного солдата. Роман миттєво став справжньою сенсацією. За рік було продано півтора мільйони екземплярів. Пізніше його було перекладено 36 мов світу. У 1937 році Ремарк познайомився зі знаменитою актрисою Марлен Дітріх, з якою у нього зав'язався бурхливий і болісний роман. Багато хто вважаєДітріх прообразом Жоан Маду — героїні «Тріумфальної арки». У 1938 році німецькою виходить роман «Три товариші», який раніше вже був виданий іншими мовами. У тому ж році на батьківщині Ремарка позбавляють громадянства і він розпочинає роботу над романом «Тріумфальна арка».
Наступного року до друку виходить його книга «Полюби ближнього свого». Марлен Дітріх допомагає Ремарку отримати американську візу, і в 1940 році він переїжджає в США, де вже в 1947 році отримує громадянство. У Голлівуді знаменитий німецький письменник має успіх у зірок американського кінематографа. Відносини з Марлен Дітріх швидко сходять нанівець, і Ремарк перебирається в Нью-Йорк. У 1945 році Ремарк закінчує свій роман «Тріумфальна арка», а вже в лютому 1948 року на екрани виходить однойменний фільм. 19 травня того ж року Ремарк повертається до Європи після дев'ятирічної відсутності. Він заїжджає в Рим, Париж, Цюрих. У листопаді Ремарк хворіє хворобою Меньєра, проте страждає не тільки від цього захворювання, а й від депресії. Він навіть звертається до психіатра, і йому проводять психоаналіз, який знаходить витоки неврастенії глибоко в дитинстві. У тому ж році вмирає батько Ремарка — Петер Франц. У 1957 році Ремарк нарешті розлучився з Юттою, а в 1958 одружився з Полетт. Вона зробила його щасливим, але він все одно не міг повністю позбутися своїх колишніх комплексів. Ремарк намагався придушувати свої почуття та продовжував пити. У щоденнику він писав, що, будучи тверезим, не може спілкуватися з людьми і навіть із самим собою.
Того ж таки 1958 року Ремарк повернувся до Швейцарії, де й прожив решту життя. Він залишався разом із Полетт аж до своєї смерті. Він пише сценарій для фільму «Час кохати і час помирати» (за романом «Час жити і час помирати») і навіть грає у ньому епізодичну роль професора Польмана. Через рік виходить його роман «Життя в борг», а в 1962 — «Ніч у Лісабоні». Всі твори чудові і заслужили на хороші рекомендації.
