Народився: 13 червня 1884 р., Париж, Франція
Етьєн Жильсон - французький релігійний філософ, неотоміст, медієвіст, директор Папського інституту середньовічних досліджень в Торонто. Довів вплив схоластики на філософію Декарта. Стверджував близькість християнського духу філософії екзистенціалізму. Написав понад 60 книг і 600 статей, причому понад 100 з них - після 74 років. Громадський діяч, сенатор Французької Республіки (1947-1948). Активно висловлював свою політичну позицію, близьку до голлізм, на сторінках популярної газети «Монд».
Етьєн Жильсон навчався в католицькому коледжі, потім в ліцеї Генріха IV; в 1907 році закінчив відділення словесності Сорбонни. Після захисту дисертації (1913) викладав в університеті Лілля. На початку Першої світової війни був покликаний в армію, в 1916 році потрапив в німецький полон, де читав лекції з філософії військовополоненим. Після повернувся в Лілль, де в 1919 призначений професором Страсбурзького університету. У 1926-32 викладав в Сорбонні, з 1926 очолював кафедру середньовічної філософії. У 1929 році заснував і очолив Папський інститут середньовічних досліджень (Pontifical Institute of Mediaeval Studies (PIMS)) в Торонто (Канада). Читав лекції в США аж до 1971 року.
Помер: 19 вересня 1978 р., Осер, Йонн, Франція
