Георгій Дмитрович Гачов (1 травня 1929, Москва - 23 березня 2008, Москва) - радянський та російський філософ, культуролог, літературознавець та естетик; доктор філологічних наук; провідний науковий співробітник Інституту слов'янознавства; висунув концепцію прискореного розвитку літератури.
Народився у сім'ї болгарського комуніста та політичного емігранта, музикознавця Дмитра Івановича Гачова та музикознавця Мірри Семенівни Брук. У 1952 році закінчив філологічний факультет МДУ з відділень романо-німецької та слов'янської філології. У 1952-1954 роках - вчитель середньої школи в Брянську.
З 1954 року працював у системі АН СРСР (РАН): в Інституті світової літератури (1954–1972), Інституті історії природознавства та техніки (1972–1985); з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту слов'янознавства та балканістики. У 1962–1963 роках півтора роки працював матросом на Чорному морі. Докторська дисертація — «Розвиток художнього образу в літературі» (1983).
Збитий електропоїздом на станції Переделкіно Московської області.
