Гессе народився 2 липня 1877 року у містечку Кальв у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Будучи сином християнських місіонерів, він у 1891 році почав вивчати теологію в Маульбронні, але вже через рік кинув це заняття, ставши спочатку механіком, потім книготорговцем. В 1912 р. Гессе емігрував до Швейцарії і в 1923 отримав швейцарське громадянство.
Творчість
Літературну популярність письменник набув завдяки роману "Петер Каменцинд" (Peter Camenzind, 1904). Успіх цього твору дозволив Гессе повністю присвятити себе літературі. Починаючи з роману "Даміан" Гессе виявляється під впливом герметичної традиції, і основною темою його творчості стає ідея поєднання протилежностей. У «Деміані» він формулює ідею Бога на ім'я Абраксас, який поєднує в собі добро і зло, при цьому стоїть на протилежності. Можливо вже тоді Гессе був знайомий з «Сім'ю настановами мертвим» Карла Юнга, тим більше, що достовірно відомо, що Гессе проходив психоаналіз у учня К. Г. Юнга Йозефа Ленга. Результатом цього навчання стало написання двох епохальних романів — «Сіддхартха» та «Степовий вовк». У першому з них дія відбувається за часів Будди Гаутами, де, проходячи різні стадії життя від крайнього аскетизму до гедонізму, Герой осягає єдність всього і вся приходячи до своєї Самості. "Степовий вовк" - книга з відкритим кінцем, багато в чому є сповіддю і описує те, що відбувається в душі самого Гессе під час Аналізу Ленга, як Магічний театр.
Нескладно простежити метання самого Гессе — між світом духу та світом матерії, а також страху впасти у міщанство. Під час духовної революції шістдесятих книги Гессе здобули величезну популярність у молоді, що повстала проти звичних кордонів юдео-християнської моралі. Його книги стали духовним імпульсом до масового «паломництва в країни Сходу» та звернення від суєти зовнішнього до погляду всередину. Письменник був тричі одружений та виховав трьох синів. Гессе помер у Монтаньолі (зараз район Лугано, Швейцарія) 9 серпня 1962 року уві сні від крововиливу в мозок.
