Грегорі Бейтсон (Gregory Bateson, 9 травня 1904 - 4 липня 1980) - британо-американський учений, роботи якого носять міждисциплінарний характер і досліджують широкий спектр питань епістемології, кібернетики, теорії інформації, антропології.
Найбільш відомі роботи Г. Бейтсона опубліковані в його книгах «Кроки до екології розуму» (1972), «Розум і природа: неминуча єдність» (1979) і «Ангели бояться» (1988, написана в співавторстві з до смерті Бейтсона).
Член асоціації Вільяма Ірвіна Томпсона Lindisfarne Association.
Грегорі Бейтсон народився селі Гранчестер неподалік від Кембриджу, Англія, в сім'ї відомого генетика Вільяма Бейтсона. У 1917 році Грегорі Бейтсон навчається в Чартерхаус-Скул (одна з дев'яти найстаріших престижних чоловічих привілейованих середніх шкіл) і потім перекладається в Сент-Джонс Коледж Кембриджського університету, де вивчає природознавство. Він отримує диплом у 1925, у віці 21 року.
Через деякий час Бейтсон вирішує почати вивчати антропологію і повертається в Кембридж. Тут він читає лекції з лінгвістики під керівництвом Альфреда Реджіналда Редкліффа-Брауна. У 1930 році отримує ступінь магістра.
Після отримання ступеня Бейтсон відправляється в Нову Гвінею на два роки. Тут він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, Маргарет Мід. Також тут він пише книгу під назвою «Naven» про племені ятмулів, що мешкає в Новій
У 1941 році Бейтсон працює в якості аналітика німецьких пропагандистських фільмів у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Потім він працює в Управлінні стратегічних служб, читає лекції в Колумбійському університеті і потім служить в Китаї, Бірмі, Цейлоні та Індії в якості викладача. Після війни протягом довгого часу читає лекції в Гарвардському університеті в якості запрошеного фахівця.
У 1956 році Грегорі Бейтсон отримує громадянство Сполучених Штатів Америки.
Через деякий час Бейтсон на рік їде в Сан-Франциско для вивчення процесів комунікації.
З 1964 по 1972 рік він працює директором Океанічного інституту (Гавайї), куди його запросив Тейлор Прайор. Протягом цього періоду він досліджував процес комунікації між дельфінами — тему, яка досі викликає багато питань. Йому не вдалося просунутися в своїх дослідженнях так далеко, як він хотів.
