Ніколас Чарльз Спаркс - всесвітньо відомий американський письменник, автор романів—бестселерів на теми християнства, кохання, трагедії, долі та людських відносин. На його рахунку двадцять один виданий роман. За найскромнішими підрахунками, у всьому світі продано близько 80 мільйонів екземплярів книг Спаркса (з них понад 50 мільйонів — у США) 45 мовами. У Ніколаса Спаркса п'ять дітей від колишньої дружини Кеті Кіт.
Біографія
Ніколас Чарльз Спаркс народився 31 грудня 1965 року в Омаху, штат Небраска, в сім'ї професора Патріка Майкла Спаркса (1942—1996) та домогосподарки Джил Емми Марії Спаркс (1942—1989). У Ніколаса англійське, ірландське, німецьке та чеське коріння. У 1985 році під час навчання в школі Спаркс написав свій перший твір «Розлучення» (ніколи не публікувалося), у 1989 році був написаний також неопублікований роман «Королівські вбивства».
Навчався в Університеті Нотр-Дам на спортивну стипендію. На першому ж курсі в 1985 році, на змаганнях з бігу - естафета 4х800 метрів - команда за його участю показала рекордний для коледжу результат, не побитий досі. Після закінчення коледжу Спаркс хотів стати юристом, який також працював на посадах ріелтора, офіціанта, продавця по телефону. 1990 року у співавторстві з уродженцем індіанської резервації лакота, олімпійським чемпіоном 1960 року в бігу на 10 000 м Біллі Міллсом Спаркс написав роботу в жанрі популярної психології Wokini: A Lakota Journey to Happines. За перший рік було продано близько 50 тисяч копій книги.
1992 року Спаркс почав працювати у фармацевтичній компанії та переїхав до міста Грінвілл, штат Південна Кароліна.
Творчість
У вільний від роботи час він почав писати роман «Щоденник пам'яті». Через два роки роман був помічений літературним агентом Терезою Парк, яка домоглася підписання контракту на 1 мільйон доларів за публікацію. «Щоденник пам'яті» вийшов у жовтні 1996 року і очолив список книг, що найбільше продаються New York Times вже в перший тиждень продажів.
Згодом Спаркс написав ще кілька бестселерів. У 2000 році People Magazine визнав Спаркса найпривабливішим автором року. Одинадцять його романів були екранізовані: «Послання у пляшці» (1999), «Поспішай кохати» (2002), «Щоденник Пам'яті» (2004), «Ночі в Роданті» (2008), «Дорогий Джон» (2010), «Остання пісня» (2010), «Щасливчик» (2012), «Тиха гавань» (2013), «Найкраще у мені» (2014), «Далека дорога» (2015), «Вибір» (2016).
