0обране
Закладки

Микола Васильович Гоголь

(299 книг)
Рейтинг:
0
складений на основі 0 відгуків про книжки автора.
Микола Васильович Гоголь1
Микола Васильович Гоголь2Микола Васильович Гоголь3Микола Васильович Гоголь4Микола Васильович Гоголь5

На цій сторінці представлені книги письменника Николай Васильевич Гоголь

Микола Васильович Гоголь – класик світової літератури, автор безсмертних творів, наповнених хвилюючою атмосферою присутності потойбічних сил («Вій», «Вечори на хуторі біля Диканьки»), що вражають своєрідним баченням навколишнього світу та фантастикою («Петербурзькі повісті»), викликають груст «Мертві душі», «Ревізор»), що захоплюють глибиною та барвистістю епічного сюжету («Тарас Бульба»).

Його персона оточена ореолом таємниць та містики. Він зазначав: «Я шануюся загадкою всім...». Але яким би нерозгаданим не видався життєвий і творчий шлях письменника, незаперечно лише одне – неоціненний внесок у розвиток російської литературы.

Майбутній письменник, велич якого не підвладна часу, народився 1 квітня 1809 року на Полтавщині, в сім'ї поміщика Василя Опанасовича Гоголь-Яновського. Предки його були потомственими священиками, належали до старовинного козацького роду. Дід Афанасій Яновський, який володів п'ятьма мовами, сам домігся дарування йому родового дворянського статку. Батько служив при поштамті, займався драматургією, був знайомий із поетами Котляревським, Гнедичем, Капністом, був секретарем та директором домашнього театру екс-сенатора Дмитра Трощинського, свого властивого, нащадка Івана Мазепи та Павла Полуботько.

Мати Марія Іванівна (у дівоцтві Косярівська) до виходу заміж у 14 років за 28-річного Василя Опанасовича жила у будинку Трощинських. Разом із чоловіком вона брала участь у виставах у будинку дядька-сенатора, мала славу красунею та талановитою людиною. Майбутній письменник став третьою дитиною з дванадцяти дітей сімейної пари і найстаршим із шести, що вижили. Він отримав ім'я на честь чудотворної ікони святого Миколая, яка була в церкві села Диканька, розташованій за п'ятдесят кілометрів від їхнього містечка.

1818 року батьки відправили 9-річного сина до повітового Полтавського училища. 1821-го за сприяння Трощинського, який любив його матір як рідну дочку, а його як онука, він став учням Ніжинської гімназії вищих наук (нині – держуніверситет ім. Гоголя), де виявив творчий талант, граючи у виставах та пробуючи перо. Серед однокашників він мав славу невпинним жартівником, про письменство як про справу свого життя не думав, мріючи зробити щось значуще на благо всієї країни. 1825 року помер його батько. Це стало великим ударом для юнака та всієї його родини.

Закінчивши у 19 років гімназію, юний геній з України переїхав до столиці Російської імперії, будував великі плани на майбутнє. Однак у чужому місті на нього чекало безліч проблем – брак коштів, безуспішні спроби у пошуках гідного заняття.

Літературний дебют – видання у 1829 р. твору «Ганц Кюхельгартен» під псевдонімом В. Акулов – приніс масу критичних рецензій та нові розчарування. У пригніченому настрої, маючи від народження слабкі нерви, він скуповував її тираж і спалив, після чого поїхав на місяць до Німеччини. До кінця року йому все ж таки вдалося влаштуватися на держслужбу в один із департаментів Міністерства внутрішніх справ, де він згодом зібрав цінний матеріал для своїх петербурзьких повістей.

1830-го Гоголь видав низку вдалих літературних робіт («Жінка», «Думки про викладання географії», «Учитель»), почав викладати у навчальному закладі для дітей-сиріт офіцерів «Патріотичний інститут», давати приватні уроки. У період 1831-1832 р.р. з'явилися «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», які здобули визнання завдяки гумору та майстерному перекладанню містичного українського епосу.

1834-го він перейшов на кафедру історії Петербурзького університету. На хвилі успіху він створив та опублікував твір «Миргород», куди включив історичну повість «Тарас Бульба» та містичну «Вій», книгу «Арабески», де виклав свої погляди на мистецтво, написав комедію «Ревізор», ідею якої йому підказав Пушкін.

На прем'єрі «Ревізора» в 1836 році в Олександрійському театрі був присутній імператор Микола I, який подарував автору як похвалу перстень з діамантом. У повному захопленні сатиричного твору були Пушкін, Вяземський, Жуковський, на відміну проте від більшості критиків. У зв'язку з їх негативними відгуками літератор впав у депресію і вирішив змінити обстановку, вирушивши у подорож Західною Європою.

За кордоном великоросійський письменник пробув понад десять років – жив у різних країнах та містах, зокрема, у Веві, у Женеві (Швейцарія), у Берліні, Баден-Бадені, Дрездені, Франкфурті (Німеччина), у Парижі (Франція), у Римі , Неаполі (Італія).

У березні він приїхав до Риму, де познайомився із княгинею Зінаїдою Волконською. У її будинку було організовано публічні читання Гоголем «Ревізора» на підтримку українських живописців, які працювали в Італії. 1839-го він переніс важке захворювання – малярійний енцефаліт – і дивом вижив, через рік з'їздив ненадовго на батьківщину, прочитав друзям уривки з «Мертвих душ». Захоплення та схвалення були загальними.

У березні він приїхав до Риму, де познайомився із княгинею Зінаїдою Волконською. У її будинку було організовано публічні читання Гоголем «Ревізора» на підтримку українських живописців, які працювали в Італії. 1839-го він переніс важке захворювання – малярійний енцефаліт – і дивом вижив, через рік з'їздив ненадовго на батьківщину, прочитав друзям уривки з «Мертвих душ». Захоплення та схвалення були загальними.

1841-го він знову побував у Росії, де клопотав з приводу видання поеми та своїх «Творів» у 4-х томах. З літа 1842 року там він продовжив працювати над 2 томом повісті, задуманої як тритомне твір.

До 1845 сили письменника були підірвані напруженою літературною діяльністю. У нього траплялися глибокі непритомності з онімінням тіла та уповільненням частоти пульсу. Він консультувався з лікарями, дотримувався їх рекомендацій, але покращення стану не наставало. Високі вимоги до самого себе, невдоволення рівнем творчих здобутків та критична реакція громадськості на «Вибрані місця з листування з друзями» посилили художню кризу та розлад здоров'я автора.

Зиму 1847-1848 р.р. він провів у Неаполі, вивчаючи історичні праці, російську періодику. У прагненні до духовного оновлення він здійснив паломництво до Єрусалиму, після чого остаточно повернувся з-за кордону додому – проживав у родичів та друзів у Малоросії, у Москві, у Північній Пальмірі.

Видатний письменник сім'ю не створив. Він був закоханий кілька разів. У 1850 році зробив пропозицію графині Ганні Вільєгорській, але отримав відмову через нерівність соціального статусу.

Він любив солодощі, готувати та пригощати друзів українськими варениками та галушками, соромився свого великого носа, був дуже прив'язаний до подарованого Пушкіним мопса Джозі, йому подобалося в'язати на спицях та шити. Ходили чутки про його гомосексуальні нахили, а також про те, що він нібито був агентом царської охоронки.

Останні роки життя він писав свої твори стоячи, а спав лише сидячи.

Після відвідин Святої землі стан літератора покращився. У 1849-1850 pp. у Москві він із натхненням займався написанням останніх сторінок «Мертвих душ». Восени відвідав Одесу, навесні 1851 р. провів у рідних краях, влітку повернувся до Білокам'яної.

Однак, закінчивши працю над 2-м томом поеми у січні 1852 року, він відчув себе перевтомленим. Його мучили сумніви в успіху, проблеми зі здоров'ям, передчуття швидкої смерті. У лютому він зліг і в ніч з 11 на 12 число спалив останні рукописи. Вранці 21 лютого видатного майстра пера не стало.

Точна причина смерті Гоголя є предметом дискусій. Версія про летаргічний сон і похорон живцем була спростована після передсмертного зліпка обличчя письменника. Поширена думка, що Микола Васильович страждав на психічний розлад (родоначальником теорії став психіатр В.Ф. Чиж) і у зв'язку з цим не міг обслужити себе в побутовому плані і помер від виснаження. Також висувалась версія, що письменник отруївся ліками від шлункового розладу з підвищеним вмістом ртуті.

Вий. Повести и рассказы. Микола Васильович Гоголь
Вий. Повести и рассказы

ВИЙ, ВЕЧЕР НАКАНУНЕ ИВАНА КУПАЛА, СТРАШНАЯ МЕСТЬ, НЕВСКИЙ ПРОСПЕКТ и другие произведения Николая ...

Немає в наявності

Вечера на хуторе близ Диканьки. Микола Васильович Гоголь
Вечера на хуторе близ Диканьки

"Вечера на хуторе близ Диканьки" — одно из самых ярких и замечательных произведений Николая Васил...

Немає в наявності

Шинель. Петербургские повести. Микола Васильович Гоголь
Шинель. Петербургские повести

"Петербургские повести" Николая Васильевича Гоголя (1809–1852) описывают жизнь в Санкт-Петербурге...

Немає в наявності

Шинель. Петербургские повести. Микола Васильович Гоголь
Шинель. Петербургские повести

В гениальных повестях Н.В.Гоголя сатира, порой доходящая до сарказма, соединяется с реалистически...

Немає в наявності

Шинель. Микола Васильович Гоголь
Шинель

Перед Вами книга из серии "Классика в школе", в которую собраны все произведения, изучаемые в нач...

Немає в наявності

Шинель. Микола Васильович Гоголь
Шинель

Немає в наявності

Шинель. Микола Васильович Гоголь
Шинель

Немає в наявності

Шинель. Микола Васильович Гоголь
Шинель

"Шинель", "Нос", "Невский проспект" и другие "Петербургские повести" Гоголя до сих пор поражают ч...

Немає в наявності

Показано 17 книг з 299
Завантажити ще
Показати ще 17 товарів

На цій сторінці ви можете купити всі книги автора Николай Васильевич Гоголь з доставкою. Інтернет-магазин "Лавка Бабуїн". Київ, Україна."

Вгору