Петро Олексійович Кропоткін — російський революціонер-анархіст, вчений географ і геоморфолог. Дослідник тектонічної будови Сибіру, Середньої Азії та льодовикового періоду. Відомий історик, філософ і публіцист, творець ідеології анархо-комунізму та один із найвпливовіших теоретиків анархізму. З роду Кропоткіних.
Творча, наукова біографія:
Написав серію статей, присвячених проблемам науки, її історії та перспектив у різних галузях. Написав цикл наукових оглядів у рубриці «Природознавство» у газеті «Санкт-Петербурзькі відомості». Написав книгу «Сучасна наука і анархія» (розумів під анархією незалежність життя та діяльності людини від втручання держави). теза Кропоткіна: наукові погляди, теорії та школи не змінюються, а зберігаються разом із їх носіями
Культурологія
Прочитав Курс лекцій з історії російської літератури в Інституті Лоуела у Бостоні, США; опубліковані окремою книгою «Ідеали та дійсність у російській літературі» у 1901 – у Бостоні англійською мовою, у 1907 – у Санкт-Петербурзі.
Етика
Справедливість та моральність. Публічна лекція II (повторна), прочитана в Лондонському етичному суспільстві Написав книгу «Етика: Походження та розвиток моральності». - Петроград | Санкт-Петербург, Москва: Голос праці, 1921. Залишив незакінчений рукопис наукової праці «Етика», 1921. Том Перший виданий.
