Народилася у Гельсінкі у сім'ї скульптора. Писала шведською мовою, сама ілюструвала свої книги. У літературі дебютувала повістю "Мумі-троль і комета" (1946), за якою пішли інші повісті про дивовижний світ мумі-тролів, а також збірки оповідань, п'єси та автобіографія "Дочка скульптора" (1968).
Дитячі книги Янссон перекладені більш ніж 30 мовами світу, серед яких і українська. Її твори для дорослих відомі гірше. Туве Янссон удостоєна численних нагород і премій: Медалі Сельми Лагерльоф (вона ж — медаль Нільса Хольгерссона, 1953), Фінської Державної премії з літератури (тричі — 1963, 1971, 1982), Міжнародної золотої медалі імені Ханса Крістіана Андерсена (1993). Серед інших – премія Шведської Академії наук, премія Рудольфа Койву (за ілюстрації), Орден посмішки (Польща). Її ім'я чотири рази занесено до Почесного списку Андерсена.
Незважаючи на те, що тролі були запозичені письменницею зі шведських казок, їхній образ був суттєво перероблений, і в цілому можна говорити про те, що фольклор вплинув на творчість Туве Янсона. Життя мешканців Мумі-дален імітує життя родини самої Янсон з погляду дитини — невідомо звідки беруться продукти та предмети домашнього вжитку, сусіди мумі-тролів хоч і буркотливі, але найчастіше доброзичливі. У пізніших творах герої Янсон ніби дорослішають і розуміють, що світ насправді інший — жорстокий і байдужий (див., наприклад, історію з червоними мурахами або розповідь про морських коней у повісті «Тато і море»). Якщо раніше Морра була просто казковою чудовиськом, то пізніше її образ конкретизується і навіть стає виразом несправедливості світоустрою: «Так легко було уявити того, хто ніколи не зігріється, кого ніхто не любить і хто знищує все навколо себе» («Тато і море») . Проте автор не прагне підштовхнути читача до висновку про те, що життя в цьому світі наповнене страхом і муками. Остання з книг про мумі-тролів закінчується тим, що вони все ж таки повертаються до свого будинку.
На острові поблизу м. Наанталі відкрито тематичний парк Мумін-Уорлд, присвячений героям серії книг про Мумі-тролів. Парк функціонує в літню пору і закривається в останній тиждень серпня, коли «мумі-тролі впадають у сплячку».
