Володимир Георгійович Сорокін - російський письменник, сценарист, драматург, один з головних представників концептуалізму в російській літературі.
Біографія
Народився 7 серпня 1955 року, селище Биково, Московська область. Навчався в Московському інституті нафтової та газової промисловості імені Губкіна. Здобувши вищу освіту за спеціальністю інженер-механік, Сорокін протягом року працював у журналі «Зміна», звідки був звільнений за відмову вступити до комсомолу. Займався книжковою графікою, живописом, концептуальним мистецтвом. Учасник багатьох мистецьких виставок. Оформив та проілюстрував близько 50 книг. Як літератор сформувався серед художників і письменників московського андерграунду 1980-х років.
У 1985 році в паризькому журналі «А-Я» була надрукована добірка з шести оповідань Сорокіна. У цьому номері журналу, який став першим і єдиним, окрім 5 невеликих оповідань, було опубліковано уривок «Черги», яка того ж року була надрукована в іншому французькому журналі – «Синтаксис». А після розповідей Сорокіна.
Творчість
Вважається представником постмодернізму. У оповіданнях та романах використовуються різноманітні літературні стилі. За радянських часів був близький до кола московського концептуалізму, публікувався в самвидаві (зокрема, в «Митиному журналі»). Перша офіційна публікація у Союзі РСР належить до 1989 року, коли ризький журнал «Джерельце» помістив у листопадовому випуску кілька оповідань письменника. Трохи пізніше розповіді Сорокіна з'являються у російських журналах та альманахах «Третя модернізація», «Місце друку», «Мистецтво кіно», «Кінець століття», «Вісник нової літератури».
У березні 1992 року Володимир Сорокін виходить до широкого читача — у журналі «Мистецтво кіно» надруковано роман «Черга» (у скороченні), видавництвом «Русліт» (Москва) публікується збірка оповідань Володимира Сорокіна, що увійшла в шорт-лист . Рукопис роману «Серця чотирьох» представлений на Букерівську премію і потрапляє в шорт-аркуш. Сюжети його творів неодноразово викликали розбіжності у громадськості, що читає. Прокремлівський рух «Ідучі разом» влаштовував ряд акцій, спрямованих проти письменника (у тому числі спалював його книги), а також подавав до суду, вимагаючи визнання деяких місць у творах письменника порнографічними. Суд у творах письменника не знайшов нічого протизаконного.
Володимир Григорович -один із найяскравіших представників концептуалізму і соц-арту в російській літературі. Автор десяти романів, а також низки повістей, оповідань, п'єс та кіносценаріїв. Лауреат премій Андрія Білого, «НОС», «Велика книга» та інших, номінант Міжнародної Букерівської премії. Книги перекладені десятками мов і досить популярні серед читачів.
