Володимир Георгійович Діброва (*11 серпня 1951, Донецьк) - письменник, перекладач, есеїст.
Народився 11 серпня 1951, у місті Донецьк. Батько - Георгій Савич Діброва, мати Нона Дмитрівна.
Вчився у Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968-1973). У 1985-1988 - аспірант Інституту літератури ім. Т.Шевченка АНУ. Тема кандидатської дисертації: "Творчість Флена О'Браєна і традиції народної культури" (захищена у 1988).
Яскравий представник «андеґраундної альтернативи» 1970 — 1980-х років, що творилася паралельно до радянського офіціозу — у самвидаві. Дебютувавши наприкінці «перестройки» двома книжками в офіційному друці («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991), він одразу став одним із найпопулярніших українських прозаїків, перекладеним у Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії, США, Канаді. 1996 року в престижному американському видавництві «North Western University Press» (де друкувалися твори Кундери, Мілоша, Бродського та інших найвизначніших східноевропейських письменників) з'явився однотомник його вибраної прози «Peltse and Pentameron». В Україні тим часом його твори друкувалися в періодиці — найширший розголос здобули романи «Пентамерон» («Сучасність», 1-2, 1994), «Бурдик» («Березіль», 1-2, 1997), повість «День народження» («Кур'єр Кривбасу», 10, 1997), п'єси «Короткий курс» та «Двадцять такий-то з'їзд нашої партії (стенографічний звіт-опера)». За переклад роману Семюела Беккета «Уот» («Всесвіт», 9-12, 1990) Володимир Діброва нагороджений премією ім. Миколи Лукаша. Від 1994 року письменник живе й працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.
