Письменник, журналіст, автор творів для дітей і підлітків. Народився 18 квітня 1937 року на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Працював на Одеському суперфосфатному заводі, відтак подався в журналістику. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.
У літературі дебютував як поет (у доробку Володимира Рутківського сім поетичних збірок). Утім, письменницьку славу й любов читачів принесли твори для дітей та юнацтва – повісті «Аннушка» (українське видання – «Ганнуся», 2012), «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»; повість-легенда «Сторожова застава», книга нарисів «Земля майстрів», п’єса-казка «Прибульці», книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата». Бібліографія автора – в каталозі «#ЖивіПисьменники. Хто вони?».
Довгий час твори Володимира Рутківського були недоступні українському читачеві. За радянських часів письменника не раз звинувачували в українському націоналізмі; в Україні відмовлялися видавати його твори, проте перекладені російською приймали до друку у видавництвах Москви. В Україні Рутківський став відомий уже за незалежності. Визнання читачів йому принесла пригодницька трилогія про джур козака Швайки, що побачила світ у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» впродовж 2007–2010 років.
Лауреат численних літературних нагород, у тому числі премій імені Лесі Українки, Миколи Трублаїні, Віктора Близнеця, рейтингу «ЛітАкцент року 2009» (за другу книжку з трилогії «Джури-характерники»), літературної премії «Книга року BBC 2011» (за історичну дилогію «Сині води»), а також Національної премії України імені Тараса Шевченка (2012). На відсотки від грошової частини Шевченківської премії заснував приватну нагороду в царині дитячої літератури «Джури».
У 2018 році за книжку «Гості на мітлі» («ВСЛ») був включений до Почесних списків Андерсена.
До останніх днів мешкав і працював в Одесі. Помер від хвороби на 85 році життя 31 жовтня 2021 року.
