Всеволод Володимирович Овчинников (17 листопад 1926, Ленінград) - радянський і російський журналіст і письменник-публіцист, один з провідних радянських повоєнних журналістів-міжнародників; сходознавець, спеціаліст з Японії та Китаю.
Протягом майже сорока років був кореспондентом і політичним оглядачем газети «Правда», нині є оглядачем «Російської газети».
Автор книг «Гілка сакури (Оповідання про те, що за люди японці)» (1970), «Коріння дуба (Враження та роздуми про Англію та англійців)», «Гарячий попіл (Хроніка таємних перегонів за володіння ядерною зброєю)». За ці книги в 1985 році був удостоєний Державної премії СРСР.
Почесний член російсько-японського «Комітету 21 століття», експерт політичної експертної мережі
Народився в сім'ї архітектора. Сім'я Овчинникових жила на Фонтанці, де і пройшло дитинство майбутнього журналіста. Він надійшов у 264-у неповну середню школу, але закінчити її так і не вдалося: «Війна почалася рівно через три дні після випускного вечора в нашому сьомому „А“».
Разом із батьками та молодшим братом Всеволод пережив блокаду Ленінграда з осені 1941 року до осені 1942 року.
Восени 1943 року призваний до армії, закінчив полкову школу в 1944 році і готувався до відправки на фронт як командир 45-міліметрової протитанкової гармати, проте був відряджений до військово-морського училища.
Було переведено з училища через виявлену короткозорість (наслідок дистрофії, перенесеної під час блокади) на морський факультет Військового інституту іноземних мов. Закінчив китайське відділення Військового інституту іноземних мов Червоної Армії (ВІІЯКА).
У 1951 році зарахований до штату редакції газети «Правда». У 1952 році одружився.
З 1953 по 1960 роки працює спецкором «Правди» в Китаї, з 1962 по 1968 роки — в Японії, з 1974 по 1978 роки — у Великобританії.
Крім того, бував у короткочасних відрядженнях у США, Нікарагуа, Мексиці, Індонезії, Індії. Репортажі з цих країн об'єднані в книгу «Стихія гонки».
Двічі здійснював поїздки до Тибету (1955, 1990). Висновки Овчиннікова про Тибет критикувалися С. Л. Кузьміним з точки зору історичних фактів.
Репортажі та нариси Овчиннікова присвячені, головним чином, соціальним та політико-економічним проблемам різних країн світу — профспілковому руху, національно-визвольній боротьбі, відносинам країн, що розвиваються, з транснаціональними корпораціями, гуманітарним питанням.
Дуже цікаві дослідження Овчинникова про англійський і японський характери — тут журналіст виступає в ролі уважного вченого-культуролога. У 1979-92 роках був одним із провідних щотижневої передачі «Міжнародна панорама» на Центральному телебаченні СРСР.