У центрі розповіді роману "Дощ та сніг у тридцять дев'ятому", заснованого на реальних історичних подіях, дві сімейні пари, китайська та японська. Їхнє життя до війни багато в чому схоже, сповнене щирості й любові, проте війна, яка поставила жирну крапку в спокійному існуванні, перетворює героїв на непримиренних ворогів.
Нобухіро Такеда вирушає до Китаю, рухомий, як йому здається, добрими поривами, проте перед обличчям звірячого оскала війни, багато в чому озлоблюється, і ось уже його руки обагрені кров'ю. До Нобухіро приїжджає дружина Тидзуко, привозячи в непроглядне пекло частинку мирного життя, але так трапляється, що під час відступу їх автоколона потрапляє під обстріл, Тидзуко опиняється в полоні у китайців, а Нобухіро пропав безвісти...
Зворушлива до глибини душі розповідь змушує читачів почути "голоси" героїв, переймаючись їхніми долями і сподіваннями, оцінюючи моральний вибір, задуматися над глибинними проблемами, найважливіша з яких - як залишитися людиною, потрапивши до м'ясорубки історії. Чи можна вибачити свого ворога? Чи можна рятувати свого ворога? Чи можна його полюбити? Відповіді ці запитання належить дати героям роману.
У своєму романі гуандунський письменник Сюн Юйцюнь звертається до теми антияпонської війни, яка досі бередить серця і турбує уми китайських літераторів, оскільки так чи інакше трагедія торкнулася чи не кожної китайської родини.