"Уявне сирітство: Хлєбніков і Хармс в контексті російського і європейського модернізму" - спроба піддати художні твори, маніфести і життєтворчі практики першого авангарду неупередженому розгляду, незалежному як від культу авангарду, так і від інерції його сприйняття, що склалася за століття. У монографії проблематизуються природа першого авангарду, легітимність того унікального місця, яке він зайняв у сьогоднішньому літературному каноні та масштаб його новаторства. У розвиток цієї дослідницької програми прокладаються захоплюючі інтелектуальні маршрути від існуючих трактувань прославлених творів Хлєбнікова та Хармса – через їхню контекстуалізацію – до нових. В результаті в обох письменників виявляється найбагатший доавангардний родовід. Драматичного піку аналіз творчості Хлєбнікова і Хармса досягає під час обговорення їх програмних жестів розриву з традицією (на кшталт кидання Пушкіна з пароплава сучасності). Обидва письменники виявляються, самі того не бажаючи, типовими представниками модернізму, які розділяють зі своєю епохою інтелектуальні моди, сюжети, мотиви, життєтворчі та рекламні стратегії. Їх приналежність до модернізму демонструється й у розділі, присвяченому нумерологічному топосу російської литератури. Почерпнувши математичний репертуар у сучасників-модерністів, Хлєбніков використав його для створення своїх автоміфологем (на зразок "Короля Часу"), на які потім нетривіальним чином відреагували такі модерністи, як Кузмін та Замятін, Мандельштам та оберіути.
Для філологів, що спеціалізуються на авангарді та модернізмі, та широкого кола читачів.
2-ге видання, виправлене та доповнене.