Книжка «Винарні» має драматичну історію створення й несподівану візуальну структуру. Тексти, зібрані в ній – це есеї, проза, вірші про вино і винарну культуру, створювались Ігорем Померанцевим впродовж майже сорока років.
Книга «Красное сухое» була видана у Москві 2000-го року, саме вона задала певну лексику, інтонацію, стиль у тому, що й називається нині в Росії «винарною критикою». Книжка не повторювала його авторські передачі з тією ж назвою, що виходили на Радіо Свобода, та робила впізнаваним не лише його голос, а й художній стиль. Книга стала бібліографічною рідкістю, однак нове, українське російськомовне видання 2010-го ( К.:Meridian Czernowitz) не було її повторенням.
По-іншому згруповані тексти, збірку доповнили нові есеї, вірші, оповідання, та й візуальний образ книжки змінився. Безумовно, головная метафора – жінка і вино, залишились, однак книга наповнена не стільки ретроспекціями (живопис, графіка, вивіски, етикетки, рекламні об’яви, листівки, що їх зібраі Автор для радіоповісті «Баскский собака»). Тут з’явились гостросучасні фотокомпозиції та портрети Автора, які створила пражанка австрійського походження Мілена Фіндайз.
Для книги «Винарні» (2012) вона також представила спеціальні фотосесії, цикл «Trockener Roter, Dry Red», цикл бріколажів «Wine school» киянки Світлани Фесенко, а дизайнер Антон Клочко запропонував різностильне трьохскладове вирішення усього проекту. Спочатку – есеї, оформлені графічно, де кольору ще нема, далі – художня проза, з вінтажним об`єднанням живопису каталонського романтика Хуліо Ромеро де Торреса, композицій Світлани і авторських колажів з «Собаки», а у фіналі повноколірно «звучить» дует поезії з фотокомпозиціями.
Три розділи – це метафоричні три винарні крамниці, куди Автор запрошує читачів, аби вони зрозуміли і відчули щось дивовижне поряд з таким різним chicharones. Стриманий, раціональний ерудит, який роздумує над історіями винарної культури ХІХ –ХХ століть, веселий гульвіса, який насолоджується винами і жінками Іспанії, мудрий і витончений поет чуттєвих розкошів, який врешті-решт між вином і творчістю обирає останнє. Такі різні альтер-его Автора, який майстерно, граючись, змішує й змінює літературні жанри.
Книжку також перекладали втрьох:
Елеонора Соловей – оповідання «Мій друг semillon»,
Олександр Бойченко – радіоповість «Баскський собака», оповідання «Схлипування по кутках», новелу «Шляхетна цвіль»,
Діана Клочко – есеї та поезію.