Книжка відкриває походження ідей Мустафи Кемаля Ататюрка (1881–1938), на яких повстали Турецька Республіка та сучасна турецька нація. Деякі з цих ідей були зумовлені подіями дитинства та навчання, а далі військовою кар'єрою та політичною діяльністю. Інші з'явилися під впливом реформ, воєн, повстань і революцій у шестисотлітній Османській імперії, що невпинно хиріла. Значну увагу автор приділяє книжкам та журналам, європейським і турецьким, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярні на Заході, хоч і вельми сумнівні та утопічні теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема, вульгарний матеріалізм, моральний дарвінізм, позитивізм, націоналізм, расову антропологію, авторитаризм. У дослідженні також наведено галерею осіб, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався, від яких навчався, кого використовував. У підсумку Ататюрк постає не творцем оригінальних ідей, а політиком, який спромігся втілити утопічні проекти маргінальних західноєвропейських інтелектуалів свого часу.
Вдумливому українському читачеві з європейськими амбіціями ця книжка дасть унікальну можливість помислити, чому Туреччина майже через століття узятого Ататюрком курсу ще й досі стоїть на порозі західної цивілізації.
Шюкрю Ганіоглу – професор відділення близькосхідних досліджень Принстонського університету (США). Народився у Туреччині (1955). Закінчив Стамбульський університет за спеціальностями політологія та економіка і отримав докторський ступінь з політології. Його дисертація була присвячена політичній діяльності та теоретичному доробку одного з засновників турецького Комітету єдності та прогресу (КЄП) доктора Абдуллага Джевдета. М. Шюкрю Ганіоглу присвятив багато часу і зусиль дослідженню історії КЄП та молодотурецької революції, використовуючи документи організації та архівні джерела низки країн, зокрема Албанії, куди йому пощастило отримати доступ як одному з небагатьох іноземних дослідників.
Зараз є одним з провідних світових фахівців у царині історії пізньої Османської імперії та інтелектуальної й дипломатичної історії Туреччини XIX ст. Був нагороджений Великою премією Президента Туреччини в галузі культури та мистецтва та відзнакою Ради з науки та технологій Туреччини. Колумніст турецької газети "Сабаг".
