Біографія
Олексій Вікторович Іванов — російський письменник, лауреат премій імені Д. Н. Мамина-Сибіряка, П. П. Бажова, премії «Ясна Поляна». Олексій Іванов народився 1969 року у Горькому (Нижній Новгород) у ній інженерів-кораблебудівників. 1971 року родина переїхала до Пермі. 1987 року після закінчення школи Олексій вступив до Уральського державного університету на факультет журналістики, який залишив наступного року. У 1990 році знову вступив до УрДУ на факультет мистецтвознавства та культурології, який успішно закінчив у 1996 році, захистивши диплом з мистецтвознавства.
Творчість
Дебютна публікація - фантастична повість «Полювання на "Велику Ведмедицю"», відбулася в 1990 році в журналі «Уральський слідопит» (Свердловськ). Повернувшись до Пермі, Олексій Іванов змінив чимало професій: працював сторожем, шкільним учителем, журналістом, викладачем університету, а також гідом-провідником у турфірмі, що призвело до захоплення краєзнавством. Повернувся в літературу і став відомим завдяки роману «Серце Парми», у процесі роботи над яким письменник організував дитячий художній краєзнавчий музей. Тричі письменник номінувався на премію «Національний бестселер». Олексій Іванов лауреат літературної премії імені Д. Н. Мамина-Сибіряка (2003), премій «Еврика!» (2004), «Старт» (2004), премії імені П. П. Бажова (2004), «Книга року» (2006) та «Портал» (2006).
