Народився 28 серпня 1925 року у місті Батумі, згодом жив у Ленінграді. Батько – мистецтвознавець, мати – вчителька.
З початком Великої Вітчизняної війни працював на будівництві укріплень, потім – у гранатній майстерні. Наприкінці січня 1942 року був евакуйований разом із батьком із блокадного міста. Дивом вижив – єдиний із усього вагону. У Вологді поховав батька. Виявився у місті Чкалов (нині Оренбург). У місті Ташла Оренбурзької області працював на молокоприймальному пункті, там же був призваний до армії. Навчався в Актюбинському артучилищі. Перед самим випуском, навесні 1943, був відряджений до Москви, до Військового інституту іноземних мов, який і закінчив у 1949 році за спеціальністю «перекладач з англійської та японської мов». Працював викладачем у Канській школі військових перекладачів, служив дивізійним перекладачем Далекому Сході. Демобілізувався 1955 року і переїхав до Москви. Працював у «Реферативному журналі», потім редактором у Детгізі та Держполівидаві.
З 1955 року систематично займався літературною діяльністю, хоча писати оповідання та перекладати іноземних авторів почав ще в армії. Вперше опублікувався в 1956 (повість «Попіл Бікіні», у співавторстві з Л. С. Петровим). Надалі звернувся у творчості до фантастики. Майже всі мистецькі твори написані у співавторстві з братом Борисом Натановичем Стругацьким. 1958 року вийшли перші їхні твори («Ззовні», «Спонтанний рефлекс» та ін.), 1959 - повість «Країна Багрових хмар».
Практично всі твори братів Стругацьких стали класикою вітчизняної (і не лише вітчизняної) фантастики. Найбільш відомі такі твори, як «Важко бути богом», «Равлик на схилі», «Хвилі гасять вітер», «Жук у мурашнику», «Понеділок починається в суботу», «Малюк», «Стажери» та «Далека Веселка». Був членом редколегій різних збірок та періодичних видань: «Світ пригод», «Бібліотека сучасної фантастики», «Знання – сила», з 1985 року – «Уральський слідопит». Очолював методичну раду по роботі з КЛФ при Всесоюзному товаристві книголюбів, був членом Всесоюзної Ради КЛФ, а згодом та її головою.
Обіймав виборні посади у секції прози Московського відділення СП РРФСР, Раді з науково-фантастичної та пригодницької літератури СП РРФСР, Раді з фантастики та пригод СП СРСР.
Разом із Борисом Стругацьким був лауреатом багатьох російських та зарубіжних літературних премій, включаючи премії «Аеліта» та «Велике Кільце», премію Жюля Верна (Швеція), приз «За незалежність думки» (Велика Британія). Іменем братів Стругацьких названо малу планету в астероїдному поясі Сонячної системи.
