Айзек Азімов народився в містечку Петровичі під Смоленськом. При народженні – Ісаак Озімов. Разом з родиною емігрував до США в 1923 р, громадянин США з 1928 року. Закінчив хімічний факультет Колумбійського університету в 1939 році. У тому ж році дебютував в «Amazing Stories» розповіддю «У полоні у Вести». Працював викладачем біохімії в Медичній школі Бостонського університету; з 1979 року – професор цього ж університету. Азімов – один з найвідоміших письменників-фантастів, автор майже п'ятисот книг – як художніх, так і наукових і науково-популярних.
Творчість
Його творчість позначена п'ятьма преміями «Г’юґо» (1963, 1966, 1973, 1977, 1983), двома преміями «Неб’юла» (1972, 1976), а також багатьма іншими призами та преміями. Серед найбільш відомих творів письменника – романи «Сталеві печери» (1954), «Кінець вічності» (1955), «Оголене сонце» (1957), «Навіть боги» (1972), грандіозний цикл «Фундація» (або «Заснування», 1963-1986), а також серія оповідань, в яких вперше сформульовані знамениті три закони робототехніки. Також досить популярні цикл про пригоди галактичного плейбоя Лаккі Старра і дитячий цикл про пригоди робота Норбі. Іменем Айзека Азімова названий один з найпопулярніших американських науково-фантастичних-журналів – Asimov's Science Fiction and Fantasy.
