Чайна Том М’євіль — британський письменник, викладач, громадський діяч, представник та фундатор жанру «нової химерної фантастики».
Народився у Норвічі (Великобританія) 1972 року. Отримав ім’я «Чайна» випадково, коли його батьки-хіпі гортали словник у пошуках гарного імені. Замолоду викладав англійську в Зімбабве та Єгипті, вивчав соціальну антропологію в Кембриджському університеті, здобув докторський ступінь в Лондонській школі економіки (2021).
Його перша повість «Мишачий король» (1998) написана в жанрі темного фентезі. У ній персонаж середньовічної легенди — Гамельнський щуролов — опиняється в сучасному Лондоні. Другий роман автора, «Вокзал на вулиці Відчаю», став першою книгою М’євіля з сетингом в Новому Кробузоні. Книгу було видано 2000 року. Двома роками пізніше світ побачило продовження роману «Шрам», події якого не пов’язані з персонажами та сюжетом першої частини. До українського читача «Вокзал на вулиці Відчаю» дістався лише через дев’ять років: 2019 року на Книжковому Арсеналі видавництво «НК–Богдан» представило його україномовну версію. Книгу «Шрам» було перекладено українською 2021 року за підтримки програми «Креативна Європа» у межах проєкту «Фантастична Європа».
Роман «Вокзал на вулиці Відчаю» у 2001 році став лауреатом премії імені Артура Кларка за найкращий твір у жанрі наукової фантастики та одночасно лауреатом Британської премії фентезі. Вже тоді критики та читачі зауважили певний бунтарський почерк М’євіля в його експериментах над жанрами, а саме сміливим міксом наукової фантастики, горору та фентезі. Відтоді, як «Вокзал на вулиці Відчаю» став найкращим твором у двох різних категоріях, стало зрозуміло, що типова жанрова класифікація буде мати мало спільного з міжжанровою гнучкістю наступних творів письменника. Тобто «химерність» романів автора пояснюється новим, інноваційним баченням жанру та намаганням відійти від кліше в канонічних сюжетах фантастики.
Серед наступних праць письменника — «Нон Лон Дон» для молодіжної аудиторії, три колекції оповідань «У пошуках Джейка» (2005), «Дев’ята техніка» (2013), «Три миті вибуху» (2015). «Місто та Місто» (2009) — екзистенційний трилер, книга-лауреат премії Артура Кларка, премій «Г'юґо» та «Всесвітньої премії фентезі» в категорії «Найкращий роман». Згодом, після трилера, були написані ще чотири художні твори, враховуючи «Останні дні нового Парижа» (2016).
Роботи автора поза художньою літературою охоплюють праці з міжнародного права «Між Рівними Правами: Марксистська Теорія Міжнародного Права» (2005), окрім того, Чайна М’євіль є доцентом (Associate Professor) кафедри «Креативного письма» в Університеті Ворика та науковим співробітником Біркбекського коледжу права. М’євіль веде активну політичну діяльність, відомий своїми лівоцентричними поглядами, які завжди висловлює у свої творах та літературній критиці.
