Народилася: 19 вересня 1953 р., Ташкент, Узбецька РСР
Діна Рубіна – ім'я, яке у всіх на слуху, незалежно від літературних уподобань. Її читають любителі сучасної прози, давні шанувальники її новел та повістей ще радянського періоду, шанувальники сімейних саг та поціновувачі класики. Рубіна вже класик російської прози – це звання заслужене, анітрохи не іронічне і не пафосне, яке їй дуже йде.
Народилася Діна Іллівна 19 вересня 1953 року в Ташкенті, в сім'ї художника та вчительки історії. Батьки назвали її на честь знаменитої кінодіви Діни Дурбін, співачки та актриси. (Ні тим, ні іншим Рубіна не стала, хоча все життя виступає перед читачами та сама начитує аудіоверсії своїх книг із явним артистичним талантом). Діна навчалася у школі для обдарованих дітей при Ташкентській консерваторії, яку згодом теж закінчила. Сам же Ташкент, роки у музичній школі – «елітній каторгі», як сама Рубіна її називає, домашня майстерня батька та дитячі спогади дали багато матеріалу для майбутніх книг.
Перша публікація вже о шістнадцятій – розповідь у розділі «Зелений портфель» тієї самої «Юності», в якій розповіді Рубіної видавалися до самого від'їзду з Радянського Союзу. Але, до речі, свою першу премію Діна Рубіна здобула не за власну прозу, а за вільне перекладення узбецьких казок – п'єсу для театру музичної комедії. Перший справжній успіх і популярність, а також членство в Спілці письменників СРСР, де 24-річна Рубіна стала наймолодшим автором, принесла юнацька повість «Коли ж піде сніг?..» – екранізована і неодноразово поставлена на підмостках радянських і пізніше російських театрів.
1984 року Діна Іллівна переїжджає до Москви, до чоловіка Бориса Карафелова, чиї картини читачі вже багато років бачать на обкладинках її книг. У столиці вона багато працює, пише сценарії радіовистав, виступає. У 1989 році виходить книга «Подвійне прізвище», з однойменною повістю та романом «На Верхній Маслівці», згодом екранізованому та перекладеному багатьма мовами.
1990 року її родина емігрує до Ізраїлю. Відкривається нова сторінка як життя, а й творчості. Змінюється тон прози, розширюється географія сюжетів і ярмарок персонажів стає дедалі яскравішим і яскравішим. Читач наново знайомиться з Рубіною-письменником. А автор пише все більше, укладаючи в книги нові враження, змальовуючи в них нові країни, описуючи побут та пригоди колишніх радянських громадян у землі обітованій, принагідно отримуючи нові премії – вже ізраїльські.
На початку 2000-х Рубіна повертається до Москви, щоб працювати в Єврейському агентстві "Сохнуть" керівником культурних програм. Вона багато подорожує світом – і це також відбивається на її прозі. Її дорожні нотатки та романи дарують читачеві інший світ, що звучить інакше, що показує особливу реальність - іноді трагічну, нерідко сатиричну, чарівну, завжди багатоголосу і складно влаштовану.
Десятки книг, щоразу з несподіваним сюжетом та непередбачуваним фіналом – при цьому з впізнаваним голосом, який неможливо підробити. Безліч нагород та номінацій на престижні літературні премії, авторство Тотального диктанта за 2013 рік, численні зустрічі з читачами та запис аудіокниг – Діна Іллівна Рубіна не просто захоплюючий за собою оповідач, а й своєрідний літописець нового часу, який віртуозно зв'язує.
