Ентоні Берджесс (Anthony Burgess, повне ім'я - Джон Ентоні Берджесс Вілсон, відомий також як Джозеф Келл, 25 лютого 1917, Манчестер - 22 листопада 1993, Лондон) - англійський письменник і літературознавець (займався літературними дослідженнями, особливо творче займався твором музики (симфонії, балет та опера), літературним перекладом та журналістикою.
Батько Берджесса був бухгалтером і грав вечорами на фортепіано у пабі. Після того, як мати Берджесса померла під час пандемії грипу, коли йому було 2 роки, його батько в 1922 одружився на господині паба і зайнявся продажем тютюнових виробів. Вихованням хлопчика займалася тітка, а потім мачуха. Батько його помер 1938 року у віці 55 років, не залишивши спадщини.
Освіта Берджесс здобув у коледжі Ксаверіан та в університеті Манчестера, який закінчив у 1940 році і там же почав читати курс лекцій з історії англійської мови та літератури. У ході Другої світової війни Берджесс служив у сухопутних військах.
З 1946 по 1950 Берджесс займався викладанням в університеті Бірмінгема, працював у міністерстві освіти і в школі Бенбарі.
У 1959 році у тоді ще вчителя Ентоні Берджесса після того, як він зомлів на уроці, була виявлена пухлина мозку і, на думку лікаря, йому залишилося жити не більше року. Ця подія послужила для Берджесса поштовхом до початку письменницької діяльності. З того часу він опублікував понад 50 книг, у тому числі найбільш відомі «тетралогію Ендербі» та «Заводний апельсин». Берджесс писав як під своїм ім'ям, а й під різними псевдонімами, які йому пропонувала дружина.
Між 1960 та 1964 роком Берджесс написав 11 романів.
Його найвідоміший твір «Заводний апельсин», який набув популярності головним чином після екранізації Стенлі Кубриком, торкається таких тем, як насильство, вільна воля і мораль.
Берджесс володів багатьма мовами: російською, німецькою, іспанською, італійською, валлійською, японською та рідною для нього англійською.
Ці знання нагоді йому у складанні штучної мови «надсат», якою користувалися герої його книги.
На початку 60-х років Берджесс відвідав Радянський Союз, багато часу провівши в Ленінграді та спілкуючись зі стилягами.
У 1968 році Берджесс одружився з італійською княжною. Брав участь у різних ток-шоу, писав статті до британських газет. У 1970-1971 роках Берджесс викладав у Прінстонському університеті, став почесним професором Сіті Коледжу в Нью-Йорку (1972). 1972 року був завідувачем літературної частини театру Гатрі в Міннеаполісі. У 1976 році викладав у нью-йоркському університеті у місті Буффало.
Берджесс помер 22 листопада 1993 року у Лондоні від раку легень.
