Габріель Хосе де ла Конкордіа «Габо» Гарсіа Маркес (ісп. Gabriel José de la Concordia «Gabo» García Márquez [ɡaβɾjel ɡarsia markes], 6 березня 1927 Аракатака, Колумбія) - знаменитий колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч ; лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року.
Представник літературного напрямку «магічного реалізму». Габріель Гарсіа Маркес народився 6 березня 1927 року в колумбійському містечку Аракатака (департамент Магдалена).
У дитинстві виховувався у бабусі і діда по материнській лінії. Саме ці родичі познайомили майбутнього письменника з народними переказами і мовними особливостями, що стали згодом важливим елементом його творчості.
У 1940 році, у віці 12 років, Габріель отримав стипендію і почав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, в 30 км на північ від Боготи. У 1946 році за наполяганням батьків вступив до Національного університету Боготи на юридичний факультет. Тоді ж він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Мерседес Барча Пардо. Перервавши навчання раніше терміну в 1950 році, вирішив присвятити себе журналістиці і літературі. Особливий вплив на нього зробили такі письменники, як Ернест Хемінгуей, Вільям Фолкнер, Джеймс Джойс і Вірджинія Вулф, Франц Кафка.
З 1954 року Маркес працює в газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як кореспондент його посилають в Італію, Польщу, Францію, Венесуелу і США. У 1957 році 30-річний Гарсіа Маркес був кореспондентом на московському фестивалі молоді і студентів. Спогади про цю подію відображені в есе «СРСР: 22, 400 000 квадратних кілометрів без єдиної реклами кока-коли!».
У 1959 році в Нью-Йорку у нього народжується син. Паралельно Маркес займається письменством, пишучи оповідання та кіносценарії. У 1961 році у нього виходить повість «Полковнику ніхто не пише» (El coronel no tiene quien le escriba), в 1966 році - роман «Недобра година» (La mala hora, 1966). Світову популярність йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967).
У 1989 році лікарі виявили у письменника ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, була наслідком його пристрасті до куріння - за роботою він викурював по три пачки сигарет в день.
Після операції в 1992 році хвороба призупинилася. Але письменник продовжував відчувати проблеми зі здоров'ям. Медичне обстеження в 1999 році виявило у нього інше онкологічне захворювання - лімфому. Після йому довелося перенести дві складні операції в США і Мексиці і довгий курс лікування. У 2002 році була видана перша книга із запланованої автором біографічної трилогії - «Жити, щоб розповісти про життя», яка в іспаномовному світі стала бестселером. Книга написана в жанрі "магічного реалізму».
У серпні 2004 році Маркес продав права на екранізацію свого роману «Любов за часів холери» голлівудської кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн дол. Зйомки проходили в 2006 році в Картахені, на карибському узбережжі Колумбії.
26 січня 2006 році разом з Фрей Бетто, Едуардо Галеано, Пабло Міланес, Ернесто Сабато і іншими відомими діячами культури Маркес виступив з вимогою про надання незалежності Пуерто Ріко. Восени 2010 року виходить збірка раніше не публікувалися виступів Маркеса за період 1944-2007 рр. «Я тут не для того, щоб говорити промови» (Yo no vengo a decir un discurso).
