Луїджі Ейнауді — італійський політик і економіст. Один із батьків Італійської Республіки. Президент Італії з 1948 по 1955 рік. Після складання семирічного терміну президентських повноважень у 1955 році став довічним сенатором. Був членом багатьох культурних, економічних та університетських установ. Він був прихильником ідеалу європейського федералізму.
Луїджі Ейнауді народився в місті Карру (П'ємонт). Здобув вищу освіту в Туринському університеті, де зацікавився ідеями соціалізму, співпрацював з журналом «Sociale Critica» під керівництвом лідера соціалістичної партії Італії Філіппо Тураті.
В 1919 році Ейнауді був призначений сенатором Королівства Італія. Водночас він працював журналістом у таких газетах, як «La Stampa» і «Corriere della Sera», і був фінансовим кореспондентом у журналі «The Economist».
Після капітуляції італійського уряду 8 вересня 1943 року Луїджі Ейнауді втік до Швейцарії, знову повернувшись на батьківщину тільки рік потому. У новій, післявоєнній Італії він став членом Ліберальної партії і обіймав посаду президента центрального Банку Італії.
11 травня 1948 року Луїджі Ейнауді був обраний другим президентом Італії. В роки своєї професійної кар'єри Ейнауді складався в багатьох різних культурних, економічних та освітніх організаціях. Він був прихильником ідеального європейського федералізму. Він також особисто керував діяльністю своєї ферми недалеко від містечка Дольяні у своєму рідному регіоні П'ємонт, де впроваджував самі передові сільськогосподарські процеси.
