Олдос Леонард Хакслі (Aldous Leonard Huxley, 26.7.1894 – 22.11.1963, Великобританія) – англійський поет, прозаїк та есеїст, класик літератури ХХ століття. У Росії її найбільше відомий як автор роману-антиутопії «Дивний новий світ».
Народився у сім'ї, що належала до інтелектуальної еліти Великобританії. Дід Хакслі – знаменитий англійський біолог, сподвижник Дарвіна Томас Гекслі (правильніше – Хакслі); мати - сестра романістки Хамфрі Уорд, племінниця поета Метью Арнольда та онука відомого педагога Томаса Арнольда. У чотирнадцять років втратив матір, у шістнадцять, під час навчання в Ітоні, мало не осліп у результаті нещасного випадку; втім, зір все ж таки відновився - настільки, що Хакслі зумів вступити в Оксфорд, але в армію його не взяли, хоча він, подібно до багатьох своїх сучасників, і рвався на фронт.
Ще в Оксфорді Хакслі познайомився з Літтоном Стрейчі та Бертраном Расселом і потоваришував із Девідом Г. Лоуренсом. Ці знайомства і це дружба багато в чому визначили становлення Хакслі-письменника.
У літературі Хакслі дебютував збіркою віршів, опублікованій 1919 року. Через рік він перебрався з Англії до Італії, потім вирушив у навколосвітню подорож, побував в Індії і вперше відвідав Сполучені Штати.
У 1931 році вийшли два романи, завдяки яким Хакслі набув популярності одночасно у широкої публіки та в інтелектуалів – «Контрапункт» та «Дивний новий світ». Через шість років, коли Європою почав стрімко поширюватися нацизм, Хакслі з дружиною і сином поїхав до Америки і в 1938 році почав працювати сценаристом у Голлівуді (зокрема, йому належить сценарій фільму «Гордість і упередження» за романом Джейн Остен з Лоренсом Олів'є головної чоловічої ролі).
У п'ятдесяті роки про Хакслі заговорили як про психоделічний гуру: він пропагував наркотики і сам регулярно вживав мескалін і ЛСД у надії, за словами автора однієї з біографій письменника, «піти від себе і не постраждати при цьому фізично». Свої наркотичні досліди Хакслі описав у книгах «Брама сприйняття» (1954) та «Небеса та пекла» (1956), а також у романі «Острів» (1962).
У 1959 Американська академія мистецтв присудила Хакслі премію за заслуги, віддавши йому перевагу перед такими маститими авторами, як Томас Манн, Ернест Хемінгуей і Теодор Драйзер.
Помер Олдос Хакслі того дня, коли в Техасі загинув президент Джон Кеннеді. Його прах похований у фамільному склепі у Великій Британії.
