Рабіндранат Тагор (Бенг. রবীন্দ্রনাথ ঠাকুর, Робіндронатх Тхакур 7 травня 1861 - 7 серпня 1941) - індійський письменник, поет, композитор, художник, громадський діяч.
Його творчість сформувало літературу і музику Бенгалії. Він став першим серед неєвропейців, хто був удостоєний Нобелівської премії з літератури (1913). Переклади його поезії розглядалися як духовна література і разом з його харизматичністю, створили образ Тагора-пророка на Заході.
Тагор почав писати вірші у віці восьми років.У шістнадцять років він написав перші новели і драми, опублікував свої поетичні спроби під псевдонімом Сонячний Лев (Бенг. Bhānusiṃha). Отримавши виховання, просочене гуманізмом і любов'ю до батьківщини, Тагор виступав за незалежність Індії. Їм були організовані Університет Вішва Бхараті і Інститут реконструкції сільського господарства. Вірші Тагора сьогодні є гімнами Індії і Бангладеш.
Творчість Рабіндраната Тагора включає в себе ліричні твори, есе і романи на політичні та соціальні теми. Найбільш відомі його твори - «Гітанджалі» (Жертовні піснеспіви), «Гора» і «Будинок і мир» - є прикладами ліризму, розмовного стилю, натуралізму і споглядальності в літературі.
