Пауль Томас Манн — німецький письменник, есеїст, майстер епічного роману, лауреат Нобелівської премії з літератури.
Біографія
Пауль Томас Манн, найзнаменитіший представник свого сімейства, багатого на відомих письменників, народився 6 червня 1875 року в сім'ї заможного любекського купця Томаса Йоханна Генріха Манна (1840—1891), який обіймав посаду міського сенатора. Мати Томаса, Юлія Манн (уроджена і Сільва-Брунс) (1851-1923) походила з сім'ї з бразильським корінням. Сім'я Манн була досить багаточисельною. У Томаса було два брати і дві сестри: старший брат, відомий письменник Генріх Манн, молодший брат Віктор і дві сестри Юлія (самогубство) і Карла (самогубство). Сім'я Манн була заможною, дитинство братів і сестер було безтурботним, майже безхмарним.
Творчість
У 1901 році виходить перший роман Томаса - «Будденброкі». У цьому романі, за основу якого була взята історія свого роду, Манн описує історію занепаду і виродження купецької династії з Любека. Слідом за «Будденброками» було випущено не менш успішну збірку новел під назвою «Трістан», найкращою з яких була новела «Тоніо Крегер». Головний герой цієї новели зрікається любові, що приносила йому тільки біль, і присвячує себе мистецтву, проте зустрівши випадково Ганса Гансена та Інгерборг Хольм — двох різностатевих об'єктів своїх нерозділених почуттів, він знову переживає те сум'яття, яке колись охоплювало його при одному тільки погляді щодо свого юнацького потягу. Другий роман Томаса Манна, «Королівська Високість», було розпочато влітку 1906 і закінчено у лютому 1909 року.
У 1911 році Манн написав новелу «Смерть у Венеції» про раптове спалахну любові немолодого мюнхенського письменника Густава Ашенбаха, який відправився на відпочинок до Венеції, до 14-річного хлопчика. У 1924 році вийшов у світ новий великий і успішний твір Томаса Манна - «Чарівна гора». У 1929 році Манну було присуджено Нобелівську премію з літератури за роман «Будденброки». У 1939 році виходить роман «Лотта у Веймарі», що описує взаємини постарілого Гете і його юнацького кохання Шарлотти Кестнер, що стала прототипом героїні «Стражень юного Вертера», яка знову зустрілася з поетом через багато років. У 1947 році з'являється на світ його роман «Доктор Фаустус». В останні роки життя він активно публікується - в 1951-му з'являється роман «Обранець», в 1954 - остання його новела «Чорний лебідь». І тоді ж Манн продовжує працювати над розпочатим ще до Першої світової романом «Визнання авантюриста Фелікса Круля». (опублікований незакінченим), — про сучасного Доріана Грея.
Манн — майстер інтелектуальної прози, проте теми його романів, безсумнівно, прив'язані до віку XX. Вони сміливі, ведуть до глибоких філософських узагальнень і водночас експресіоністично розжарені.
