Василь Макарович Шукшин – радянський кінорежисер, актор, сценарист, письменник.
Біографія
Василь Шукшин народився 25 липня 1929 року в селі Сростки Бійського району. У 1943 році Шукшин закінчив семирічку в селі Сростки і вступив до Бійського автомобільного технікуму. Навчався там два з половиною роки, проте технікум не закінчив. Натомість у 1945 році пішов працювати в колгосп у селі Сростки. У колгоспі пропрацював недовго, 1946 року залишив рідне село. У 1947—1949 роках Шукшин працював слюсарем на кількох підприємствах тресту «Союзпроммеханізація»: на будівництві турбінного заводу в Калузі, на тракторному заводі у Володимирі. В армію Шукшина закликали служити із селища Бутове Московської області.
1949 року Шукшин був покликаний служити у Військово-Морський флот. Служив матросом на Балтійському флоті, потім радистом на Чорноморському флоті СРСР. Літературна діяльність Шукшина почалася в армії, саме там він уперше спробував писати оповідання, які читав своїм товаришам по службі. У 1953 році був звільнений у запас з флоту через виявлену виразку шлунка і повернувся до села Сростки. У рідному селі Василь Макарович склав екстерном іспити на атестат зрілості в сростинській середній школі № 32. Пішов працювати вчителем російської мови та словесності у Сростинській школі сільської молоді. Якийсь час був навіть директором цієї школи.
Творчість
Перша книга Шукшина — «Сільські жителі» — вийшла 1963 року у видавництві «Молода гвардія». Едварда Кузьміна в журналі «Новий світ» зазначала, що у кращих оповіданнях книги Шукшин демонструє «життєве чуття, пильність, пластичність»: «письменник немов розчинений у своїх героях, дивиться їх очима». Василь Шукшин був сповнений планів, але багатьом з них так і не судилося реалізуватися. 1965 року Шукшин почав писати кіносценарій про повстання під проводом Степана Разіна, але не отримав схвалення Держкомкіно СРСР. Згодом сценарій був перероблений на роман «Я прийшов дати вам волю». Сценарій майбутнього фільму «Точка кипіння» також не отримав схвалення у Держкіно. Багато років Василь Макарович поєднував роботу над фільмами із письменницькою діяльністю. Писав він від руки до учнівського зошита і зазвичай ночами.
1973-1974 роки стали дуже плідними для Шукшина. Вийшов на екрани його фільм «Калина червона», який отримав перший приз ВКФ. Опубліковано нову збірку оповідань «Характери». На сцені ЛАБДТ режисером Г. А. Товстоноговим готувалася постановка п'єси «Енергічні люди». Герої книг і фільмів Шукшина - це російські люди радянського села, прості трудівники зі своєрідними характерами, спостережливі і гострі на мову. Один з його перших героїв, Пашка Колокольников («Живе такий хлопець») — сільський шофер, у житті якого є місце для подвигу. Деяких із його героїв можна назвати диваками, людьми «не від цього світу» (оповідання «Мікроскоп», «Чудик»). Інші персонажі пройшли важке випробування ув'язненням (Єгор Прокудін, «Калина червона»). У творах Шукшина дано лаконічний та ємний опис російського села, його творчість характеризує глибоке знання мови та деталей побуту, на перший план у ньому найчастіше виходять глибокі моральні проблеми, російські національні та загальнолюдські цінності (розповіді «Полювання жити», «Космос, нервова система і шмат сала»)
