Иуда Искариот

Іуда з Каріота – символ зради, великий грішник, який прирік Ісуса Христа на смерть. При цьому Іуда, мабуть, найзагадковіший євангельський персонаж – тим він і привабливий для Леоніда Андрєєва з його інтересом до протиріч у людській душі.

Повість «Іуда Іскаріот», за словами самого автора, – «фантазія на тему про зраду, добро і зло». Андрєєв намагається зрозуміти, що керувало вчинками Іуди і чому він убиває себе. Письменник наповнює євангельський сюжет зради психологічним змістом, розмірковуючи про любов і ненависть, страждання та жертовність, випадкове і неминуче.

До збірки також увійшли повісті "Життя Василя Фівейського", "Елеазар", "Мої записки" та інші твори різних періодів творчості Андрєєва.