Современное искусство в деталях

У минулому особливо велике значення вдавалося спроможності автора відбивати подібність його твори на полотні, дереві чи камені з навколишнім світом. Офіційний портрет мав передавати максимальну подібність, а пейзажі – містити характерні деталі. Однак, після винаходу фотографії багато художників відмовилися від «істинної» подібності, зробивши вибір на користь більшої безпосередньості у спробі відобразити емоційну складову об'єкта. Найчастіше «проста» лінія заміняла детальне промальовування на роботах ранніх майстрів. З самого початку таких змін у мистецьких амбіціях і досі критики-мистецтвознавці приймають відсутність технічної майстерності за відсутність художньої уяви, називаючи експресивні роботи примітивними та дитячими.

Включивши ілюстрації із зображенням 100 творів мистецтва, які стали об'єктом суворої критики та суспільного невдоволення, Сюзі Ходж переконливо та натхненно доводить, що сучасне мистецтво, незважаючи на запевнення у зворотному, не є і ніколи не було ні дитячою грою, ні примітивним заняттям.