Венская логика

Лекції І. Канта з логіки є як філософським пам'ятником часів німецького Просвітництва, а й мають злободенний характер. За своєю формою та завданням вони є пропедевтикою у філософську проблематику та філософський метод загалом, а за змістом — певну квінтесенцію німецького Просвітництва. Сам їх формат визначає зовсім інший, більш зрозумілий спосіб викладу порівняно зі зрілими трактатами Канта.

У цьому виданні вперше публікується з докладними коментарями та великим науково-довідковим апаратом російський переклад лекцій Канта з логіки, що отримали назву «Віденської логіки». Ці лекції були прочитані в період завершальної роботи філософа над «Критикою чистого розуму», і саме в них Кант дав найповніше тлумачення пропонованого ним критичного методу.

Поряд із текстом самого Канта у вступі показані витоки суперечок про предмет логіки в німецькому Просвітництві на прикладі Хр. Томазія та Хр. Вольфа, продемонстрована проблема гендерного характеру логіки на прикладі спеціальних логічних посібників для жінок, дана характеристика філософського та логічного вчення Г. Ф. Майєра, підручник якого ліг в основу кантівських лекцій з логіки, а також показано сучасне значення «Віденської логіки» крізь призму проблем некласичної логіки ХХІ століття.