Ворона на мосту. История, рассказанная сэром Шурфом Лонли-Локли

Роблячи власну історію чужим надбанням, оповідач не просто воскрешає її в пам'яті, а й до певної міри заново уречевлює. Вона, звичайно, і так не вигадка, і все ж таки раніше, до слів, їй бракувало справжності. В результаті спільних зусиль оповідача і слухача чи читача на поручнях неймовірного Міста Часу одна за одною з'являються зримі та відчутні зарубки.
Тому ось вам історія про Рибника, рибалки та рибки, і ще про мокру ворону, і про кінець світу заодно, і, якщо вже на те пішло, - про початок світла; і як добре, що в цього слова так багато смислів, як не поверни, все - правда. Розповісти про це було майже неможливо, але якщо не робити неможливе хоча б іноді, життя людське втрачає потаємний зміст.