Жила. №4

Чуємо кольори. Відчуваємо. Асоціюємо зі спогадами, словами, людьми, вчинками. Надаємо перевагу. Снимо барвисто. Залипаємо у сірих буднях, занурюємося у темну смугу, маримо салатовою весною і на повні груди вдихаємо золото осені. По-різному буває: і барвисто, і чорно-біло. Але дитинство неодмінно має бути наповнене кольором. Воно грітиме нас своїми яскравими пригодами, строкатою зміною пір року, теплими відтінками батьківської любові та дружби...

Цей номер «Жили» - про колір.

У номері:

Казка про сірого дракона і кольорового лицаря (Зоряна Живка) – здолай сірого дракона в собі!

Історія...
Людство у кольорах його дитинства (Н. Мельниченко). «…Червоний означав життя і смерть, пристрасть, любов, тіло. Процес убивства, пов’язаний із чоловіком, і процес народження, пов’язаний із жінкою, дає одна і та ж символіка крові. Саме тому з червоним так важко обходитися і важко трактувати…»

Психологія...
Колір у всіх широких розуміннях (М.Будя) «…Навіть у психології всі кольори – амбівалентні. Тобто у кожної барви, втім, як і в усього на землі, є як позитивний бік впливу, так і зворотний негативний, цілющий і руйнівний ефекти. Той самий колір залежно від ситуації , насиченості, відтінку, настрою може нести як позитив, так і негатив, зцілювати або руйнувати».

Розмова про колір (Г.Анненко) «На траві лежить осінній кленовий листок. Якщо ми запитаємо себе – якого він кольору? – то, не особливо замислюючись, відповімо: жовтий. Але раптом промінь світла пронизує листок, і наш «жовтий» оживає осяйним золотом із безліччю нових відтінків. Ця жива барва вже не вписується в матеріальне поняття «забарвленість» – він відгукується захопленням у душі, впливає на нас».

Творчість...
Цей кольоровий світ – світ наших відчуттів (А.Ісаханова) «Як це видно на кольоровому колі, половина його тепла, а половина холодна. Крім психофізичних властивостей, теплі й холодні барви мають просторові властивості: теплі схильні виходити вперед, а холодні – направлені в глибину. Це важливо, коли ми хочемо показати простір».

Дитячий живопис і шлях до нього (У.Гукасова) «Дві найдоступніші для дитячої творчості фарби –  акварель і гуаш. Хоча вони й водні, однак властивості й пластика у них абсолютно різні. Коли я давала акварель, то, малюючи, сама показувала, як її розмивати водою, як крапати, змішувати на піні, накладати прозорими шарами. Коли ми бралися до гуаші, то, навпаки, я показувала її густоту, непрозорість і те, що вона погано змивається водою. Відчуття також різні: акварель м'яка, липка і швидкорозчинна, гуашка ж густа, не липка і дуже крийна. Це важливо, адже дитина пізнає це все на рівні тактильному і зоровому».

Пізнаємо колір! (М.Шуб) «…Тепер п’ять кольорів – червоний, фіолетовий, зелений, блакитний і оранжевий – змішуємо з чорним. Чорний приглушує, поглиблює…»

Світ як колір (У.Гукасова) «Це дуже важливе вміння – образність мислення. Дар запам'ятовувати образ усього, що відбувається, ніби знімати зліпок пам'яті відчуттів кожного моменту. Образ і асоціація. Образне й асоціативне мислення – саме це створює основу для будь-якої творчості. Дає можливість інтерпретацій, варіацій, імпровізацій на будь-яку тему».

Мистецтвознавство...
Як зацікавити дитину мистецтвом? (С.Рябчук) «…Особливо для маленьких дітей яскраві й контрастні барви – одна з найцікавіших можливостей поговорити про мистецтво. В абстрактному мистецтві ХХ століття вони здатні формувати найнесподіваніші інтерпретації кольорової гами: «Жовту пляму буде визначено як «сонце» або як «місяць»… А отой зелений мазок, який анітрохи вас не надихає, назветься стеблом трави чи жабою, що стрибає», – пише пані Барб-Галь».

Камінчики кольору (Л.Молодан) «З року в рiк жую часник – усе так само дере горло», – казали давні шумери, цим самим підтверджуючи, що люди геть не змінилися за останні кілька тисячоліть. Але історія мистецтва засвідчує протилежне: людина таки почала бачити світ інакше. І в першу чергу це стосується засобів виразності і їх найочевиднішого прояву – кольору. Тема барв багатоманітна й охоплює величезний перелік наукових відкриттів і змін в естетиці, філософії, богослов’ї. Ця стаття – спроба «осягнути неосяжне» і поринути в історію цих змін».

Архітектура...
Київ козацький (А.Скиба) «…Значною мірою саме на світло-кольорове сприйняття було розраховане козацьке бароко. Білий колір стін є однією з його головних рис. Для порівняння, у європейській бароковій архітектурі суто білий використовували досить рідко. Натомість в Україні білили не лише монументальні муровані споруди, але й ще донедавна двічі на рік білили хати…»

Етнографія...
Кольори і барвники в українській народній вишивці (Т.Срібна) «Француз Генріх Брокар привіз у царську Росію парфумерію. Його справа стрімко розвивалася, про її тривалий успіх свідчать, наприклад, назви «Новая заря» і «Красная Москва». У рекламі парфумів використовували модні на Заході малюнки для шиття гобеленовим швом. Уперше з’явилося мило для широких верств трудящих: туалетне мило «Крестьянское», яке коштувало 1 копійку, а обгортку його прикрашав мозаїчний орнамент квіток. Так хрестик «пішов у народ»

Мандрівки...
Кольори майя: те, що тримає світ. (Н.Мельниченко) «В основі космогонічних уявлень стародавніх майя лежали кольори. Не дивно, що вони мислили «кольорово» ще з прадавніх часів. Досі багато традицій пов’язані з кольором. Скажімо, майя вірять, що мертві – а вони їх вельми шанують – здатні бачити лише жовтий колір. Для цього в час святкування Дня Мертвих, який припадає на кінець жовтня, нащадки від самого кладовища прокладають жовту доріжку до колишнього дому померлих, де на їх честь споруджують оздоблений жовтим вівтар».