Петро Мідянка народився 14 травня 1959 року в селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. З 1982 року працює вчителем української мови і літератури в загальноосвітніх школах сіл Новоселиця і Тисолове Тячівського району. Лауреат всеукраїнської премії «Благовіст» (1995), премії літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» (1995), переможець книжкового рейтингу «ЛітАкцент року — 2008» у номінації «Художня література». 2012 року удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка.
«Статті про творчість Мідянки часто починають з проголошення його наднайзвичайнішим», «найдивовижнішим» і «найбільш екзотичним» серед українських поетів. Я додам, що він — найгерметичніший із сучасних поетів. У нинішній літературній ситуації він справді нагадує екзотичну рослину, причому «екзота» тут не мовна фігура, а пряме словникове визначення.
«Екзотичний» — це «химерний, дивовижний, такий, що належить до незвичної, чужої культури». Мідянка, справді, не зовсім «звичний» український поет, він належить до іншої культури, до іншого простору, навіть до іншої мови. Герметичність Мідянки виходить не
з якоїсь виняткової розумової перевантаженості його віршів, навпаки — вони антологічно ясні та прозорі. Але так само, як його гірська «мала країна» — закрита, важкодоступна, віддалена від гучних «глобальних віянь» і мультикультурних мегаполісів, так само залишається маловідомою і консервативною її культура, і саме так залишається дивною, архаїчною та напівзрозумілою її мова.
…
У текстах Мідянки частіше зустрічаєш Кафку чи Ерделі, ніж якогось класичного персонажа «сільської лірики», такого собі умовного пейзанина, представника настільки ж умовного народу. І це при тому, що Мідянка — справжній селянин, — не в сенсі дачно-літературному, декоративному, як це зазвичай у нас буває, а — буквально: все його життя проходить у Широкому Лузі. По закінченні університету він повернувся до батьківської хати, тому що «молодший син» і тому що «так прийнято». Він уже тридцять років учителює в сільській школі і кожен будень їздить на роботу в сусіднє Тисолове. Він має належне господарство, живність, сад та город. Його дуже легко уявити героєм давньогрецької ідилії, проте... власні його вірші не дозволяють цього зробити, чинять опір. Йому ніщо не заважало «увійти в образ», але, ймовірно, саме через ту етнографічну «підказаність», «нав’язаність» поетичної ролі він обрав своє умовне «Місто культури».
Інна Булкіна
Характеристики
Код товара
366010
Серия
Числа
Издательство
Лаурус
ISBN
978-966-2449-29-7
Бумага
Офсетная
Количество страниц
120
Переплет
Мягкая обложка
Язык издания
Украинский
- Автор:
Показать все характеристики