Гюстав Флобер — Французький романіст, перший письменник-модерніст, батько реалізму. Автор романів «Мадам Боварі» (1856) та «Саламбо» (1862).
Біографія
Юність письменника пов'язана з провінційними містами Франції, які він неодноразово описував у своїй творчості. У 1840 році Флобер вступив на факультет права в Парижі, але кинув навчання в 1843. Спосіб життя Флобера характеризувався замкнутістю, прагненням до самоізоляції. Час та сили витрачалися їм на користь літературної творчості.
У 1849 році він завершив першу редакцію «Спокуси святого Антонія» — філософської драми, над якою автор працюватиме все життя. У світоглядному відношенні вона перейнята ідеями розчарування у можливостях пізнання, що проілюстровано зіткненням різних релігійних напрямів та відповідних доктрин.
Творчість
Популярність Флоберу принесла публікація в журналі роману «Мадам Боварі» (1856), робота над яким почалася восени 1851 року. Незабаром після неї Флобер і редактор журналу Ревю де Парі були притягнуті до судової відповідальності за образу моралі. Роман виявився маніфестом літературного натуралізму, але крім цього в ньому виразно виражений скепсис автора стосовно не лише сучасного суспільства, а й людини взагалі. Роман має низку формальних особливостей: дуже довга експозиція, відсутність традиційного позитивного героя. Перенесення дії в провінцію (при її різко негативному зображенні) ставить Флобера до низки письменників, у творчості яких антипровінційна тема була однією з основних. Виправдувальний вирок дозволив випустити роман окремим виданням (1857). Підготовчий період роботи над романом «Саламбо» зажадав поїздки на Схід і до Північної Африки.
Третій роман «Виховання почуттів» (1869) виявився насичений соціальними проблемами. Зокрема, в романі описуються європейські події 1848 року. У 1877 році публікує в журналах повісті «Просте серце», «Іродіада» і «Легенда про святого Юліана Милостивого», написані в перервах між роботою над останнім романом «Бувар і Пекюше», що залишився незакінченим, хоча про його фінал ми можемо авторським нарисам, досить докладним. Блискучий стиліст, який багато років відточував склад своїх творів, Флобер зробив величезний вплив на всю наступну літературу, привів у неї ряд талановитих авторів, серед яких були Гі де Мопассан і Едмон Абу. Твори Флобера були добре відомі Росії, про них співчутливо писала російська критика. Його твори перекладав І. С. Тургенєв, пов'язаний з Флобером близькою дружбою; М. П. Мусоргський створив оперу за мотивами «Саламбо».
