Скульптор, маляр, графік, медальєр, письменник, історик мистецтва. Навчався у Київському кадетському корпусі (1902-1905), МУЖСА (клас професора С. Іванова; 1908-1914). У роки Першої світової війни мобілізований до російської армії. 1917-о повернувся до Москви. Перша персональна виставка в Рум’янцевському музеї (1920). 1921-о емігрував до Берліна. Член АНУМ, експонент її виставок. Брав участь у Ретроспективній виставці українського мистецтва (Львів, 1935). Член Товариства берлінських художників, учасник його виставок.
Автор досліджень “Гравюра і літографія”, “Томас Бюїк: художник-ґравер” (1922), повістей “Два з одного” (1936), “Царівна Нефрета” (1938). Розписав іконостас православної церкви в Берліні. Серед мистецького доробку – 63 медальйони (українські князі, гетьмани, діячі культури), скульптурні погруддя в дереві П. Скоропадського, П. Конашевича-Сагайдачного, Б. Хмельницького, П. Дорошенка, І. Мазепи, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Ф. Прокоповича та ін.; символістичні офорти “Чоловікожінка”, “Жінка з хвостом”, цикл гравюр “Сім смертних гріхів”, кольорові дереворити – ілюстрації до казок Езопа, творів Миколи Гоголя, Оноре де Бальзака тощо.
Створив графічні портрети Симона Петлюри, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи. Відомий як екслібрисист. Обкладинки та ілюстрації до творів А. Блока, Ф. Достоєвського, А. Пушкіна, М. Лєрмонтова (“Герой нашего времени”), Катрі Гриневичевої (“Шестикрилець”) та ін. Твори зберігаються в музеях та приватних збірках України, Німеччини, Росії, Чехії, США, Канади.
