Окремі кола

Якою ж затишною, добре знайомою і невідворотно своєю видалася збірка «Окремі кола» Тетяни Островської! Розгорніть книжку, придивіться: ось маленька, але така смілива рибка не боїться таємних глибин ані місцевого озера, ані метрополітену чи старого будинку, ані власної душі Випадково торкаючись до поверхні водної гладі, вона малює окремі кола, між якими, здається, немає жодного зв’язку, причини й наслідку. Сплеск – і гладінь вкривається такими простими й водночас складними візерунками: правильні, точні, влучні, цілісні, вони розростаються і множаться, а вже за мить зникають, так, ніби й не було, лишивши по собі більше питань, ніж відповідей. Так і з віршами цієї збірки: влучно вихоплені деталі малюють на папері декілька окремих кіл з образів, станів і настроїв, наскільки вічних і настільки швидкоплинних водночас Чи є щось, що ці кола поєднує? Хто їх намалював і куди вони зникнуть? Розгорніть книжку, пірнаймо разом!