Шум. Хибність людських суджень

Бестселер New York Times
Від автора «Мислення швидке й повільне», викладачів Гарварду та Оксфорду

Ви дізнаєтеся:

- чому всюди, де є судження, є і шум;
- чому шум є не менш серйозною проблемою, ніж людські упередження;
- чи можна досягти справедливості в судовій та інших системах, і яким коштом;
- чому візит до лікаря варто планувати на ранішню годину;
- чому одностайність думок у команді — не оптимальна;
- чому краще порівнювати, ніж оцінювати в балах;
- що таке гігієна рішень і як від неї залежить якість суджень;
- як можна змінити стиль мислення, щоб зменшити шум у власних судженнях;
- в чому переваги й ризики алгоритмів машинного навчання, і чому вони все одно не обійдуться без людських суджень.

ДЛЯ КОГО ВИДАННЯ "ШУМ. ХИБНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СУДЖЕНЬ"
Для всіх, кого цікавить ухвалення рішень і те, що на них впливає. Особливо для керівників, які хочуть вивести бізнес на вищий рівень.

ЧОМУ НОВА КНИГА КАНЕМАНА
Книжка показує, як шум впливає на різні сфери життя — медицина, судова система, політика, командна робота, — та що ми можемо зробити, щоб його стало менше.

ПРО АВТОРІВ
Деніел Канеман — психолог, економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2002). Нагороджений Президентською медаллю Свободи. Входить до 50 найвпливовіших людей фінансового світу (Bloomberg Markets 2011, 2012).

Олів’є Сібоні — викладач стратегій ухвалення рішень і розв’язання проблем у Паризькій бізнес-школі, науковий співробітник Бізнес-школи Саїда Оксфордського університету.

Кас Санстейн — професор Гарвардської школи права. У 2009–2012 роках працював в адміністрації Барака Обами.

ВІДГУК ПРО КНИГУ "ШУМ. ХИБНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СУДЖЕНЬ"
«Шум» завершує трилогію, яка почалася з «Мислення швидкого й повільного» та «Поштовху». Разом вони показують те, що варто знати всім керівникам, аби покращити власні рішення і вдосконалити процес ухвалювання рішень у своїх організаціях, що навіть важливіше. Макс Базерман, автор книги «Краще, а не ідеально»

ЦИТАТИ З КНИЖКИ
Чому краще йти до лікаря вранці
Серед сторонніх факторів, які не повинні впливати на професійне судження, але таки впливають, є стрес і втома. Наприклад, дослідження майже 700 тисяч візитів на рівні первинної медичної допомоги показало, що лікарі значно частіше призначають опіоїди наприкінці довгого, важкого дня. Причин, із яких пацієнтові, що прийшов до лікаря о 16:00, боліло б дужче, ніж записаному на дев’яту ранку, точно немає.

…Коли на лікарів тисне дефіцит часу, вони, вочевидь, більше схильні вибирати засіб, який швидко досягає потрібних результатів, попри серйозні мінуси. Інші дослідження показали, що наприкінці дня лікарі частіше призначають антибіотики й рідше — щеплення від грипу.